© 2017 ДП «НАЕК «Енергоатом»

Усі права захищенні

ЕКОЛОГІЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Наталя Шумкова,
Виконавчий директор з ядерної та радіаційної безпеки і науково-технічної підтримки ДП «НАЕК «Енергоатом»

Наразі ядерна енергетика по праву посідає одне з перших місць на світовому енергоринку саме завдяки найекологічнішому та кліматично дружньому виробництву базової енергії. НАЕК «Енергоатом» у своїй діяльності докладає максимум зусиль для того, аби виробництво енергії з атому в Україні не завдавало шкоди ані населенню, ані навколишньому середовищу.


Пріоритетами діяльності Енергоатома є безпечне виробництво чистої електроенергії.


У 2016 році, як і в попередні роки, Компанія забезпечила стале та безпечне функціонування атомних електростанцій України, керуючись принципами європейського та вітчизняного екологічного законодавства. Були виконані всі вимоги директив ЄС в галузі охорони довкілля та дотримано міжнародних стандартів екологічної безпеки. Не відбулося жодних інцидентів щодо радіаційного забруднення довкілля та перевищення доз опромінення персоналу Компанії. Це свідчить про високу культуру безпеки виробництва електроенергії на українських АЕС, жорстке дотримання вимог національного ядерного законодавства та міжнародних стандартів безпеки.


Атомні електростанції – найбільше джерело низьковуглецевої електроенергії в Україні, здатне працювати цілодобово, незважаючи на погодні умови. Запобігаючи викидам значної кількості парникових газів, виробництво енергії на АЕС сприяє виконанню Україною міжнародних зобов’язань щодо боротьби зі зміною клімату.


Атомна генерація є не тільки основною для української електроенергетики, а й цілком екологічно безпечною за умов дотримання високих стандартів безпеки.

НАШІ ПРІОРИТЕТИ

Сьогодні обов’язковою умовою сталого розвитку бізнесу в усьому світі є зниження негативного впливу на навколишнє середовище, раціональне використання природних ресурсів та створення комфортних умов для життя людини. НАЕК «Енергоатом» як найбільший виробник електроенергії в Україні визначає головним своїм пріоритетом екологічну безпеку, охорону навколишнього середовища, здоров’я населення та персоналу.


Технологія виробництва атомної енергії пов’язана з радіаційним, хімічним і фізичним видами впливу на довкілля. Тому Енергоатом інвестує значні кошти в модернізацію енергоблоків атомних електростанцій, раціонально використовує природні ресурси та дотримується діючих міжнародних протоколів у поводженні з відходами. Прагнучи до того, аби екологічна культура та культура безпеки стали життєвим кредо всіх працівників Компанії, Енергоатом вкладає кошти в екологічну освіту персоналу, регулярно проводить відповідні навчання.


Енергоатом щорічно розробляє та реалізує низку природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу виробничої діяльності атомних електростанцій на навколишнє середовище, мінімізує залишкові наслідки впливу АЕС, такі як забруднення атмосферного повітря та вплив на поверхневі води.


Надійність та незамінність атомної енергетики для України доведена зростанням її частки на українському енергетичному ринку у 2016 році майже до 60% порівняно з іншими видами генерації. Та незважаючи на прозорість у роботі Компанії, постійну комунікацію зі ЗМІ, все ж у населення залишається побоювання щодо можливого радіаційного і нерадіаційного впливу на навколишнє середовище, пов’язаного з використанням ядерної енергії. Це побоювання виникло після аварій на Чорнобильській АЕС та на АЕС Фукусіма, які сформували низку стійких стереотипів. Ядерна енергетика надзвичайно змінилася за понад 30 років, що минули з часу аварії на ЧАЕС. Атомна енергетика сьогодні — це повністю модернізоване виробництво, яке працює за міжнародними протоколами безпеки та мінімізує вплив на навколишнє середовище і здоров’я людей.


Безпечне та стабільне виробництво екологічно чистої електричної та теплової енергії є головним завданням НАЕК «Енергоатом».


Безпека людини та охорона навколишнього середовища – основні принципи роботи НАЕК «Енергоатом».


НАЕК «Енергоатом» реалізує заходи Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України, завдяки чому вдається суттєво знизити ризик виникнення аварійних ситуацій, що мінімізує радіаційний вплив на довкілля.


КЛЮЧОВІ ЗАВДАННЯ ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

НАЕК «Енергоатом» керується в своїй діяльності принципами європейського екологічного права та застосовує положення міжнародних стандартів і директив ЄС в галузі екології.


Природоохоронна діяльність на атомних станціях НАЕК «Енергоатом» відповідає вимогам екологічного законодавства України.

Охорона навколишнього природного середовища, зниження впливу на довкілля – пріоритетне завдання НАЕК «Енергоатом» як оператора діючих українських АЕС. Природоохоронна діяльність на атомних станціях Компанії відповідає вимогам чинного екологічного законодавства України.


Основні цілі (завдання) ДП «НАЕК «Енергоатом» у сфері охорони навколишнього природного середовища

Цілі (завдання)

Шляхи досягнення цілей

Очікувані результати

1

Удосконалення природоохоронної діяльності

Розробка та реалізація Програми природоохоронної діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом»

Підвищення екологічної безпеки, мінімізація впливу нерадіаційних факторів на навколишнє середовище шляхом виконання заходів Програми

2

Попередження забруднення навколишнього середовища

Здійснення хімічного контролю за станом навколишнього природного середовища

Проведення внутрішніх екологічних аудитів

Управління екологічними аспектами діяльності персоналу Компанії

Дотримання гранично-допустимих обсягів викидів та скидів забруднюючих речовин

Неперевищення дозволених нормативів вмісту забруднюючих речовин в об’єктах навколишнього середовища

Відсутність невідповідностей при проведенні наглядових екологічних аудитів

3

Нормативно-методичне забезпечення природоохоронної діяльності

Розробка нормативних, технічних та методичних документів

Створення гармонізованої нормативно-методичної бази природоохоронної діяльності шляхом розробки та перегляду нормативної бази документів

4

Впровадження екологічних технологій

Постійна заміна устаткування (яке вийшло з ладу чи закінчився термін служби), яке містить небезпечні речовини

Зменшення утворення окремих видів небезпечних відходів (наприклад, люмінісцентних ламп) на 10% щорічно протягом 2017-2019 років

5

Підвищення рівня екологічної підготовки персоналу

Організація навчання, інструктажів, ознайомлення персоналу Компанії з питаннями у сфері екології

Розміщення в приміщеннях, корпоративних інформаційних системах наглядної агітації для працівників Компанії щодо дотримання прийнятих екологічних підходів

Обізнаність персоналу Компанії щодо прийнятих екологічних підходів при здійсненні виробничої діяльності

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ

НАЕК «Енергоатом» у своїй діяльності керується Екологічною політикою, мета якої – збереження природних екосистем в районі розташування об’єктів Компанії, зниження негативного впливу на довкілля, раціональне природокористування та забезпечення екологічної безпеки у цілому під час сталої виробничої діяльності Енергоатома.


Реалізація екологічної політики в Компанії досягається шляхом розроблення та виконання необхідних природоохоронних заходів, які складають основу Програми природоохоронної діяльності Компанії, а також врахування екологічних аспектів діяльності, котрі періодично визначаються та оцінюються з метою контролю за рівнем впливу на навколишнє середовище під час експлуатації об’єктів НАЕК «Енергоатом».


За весь період експлуатації українських АЕС не зафіксовано жодного випадку викиду та скиду забруднюючих речовин понад встановлені норми.

Основні принципи екологічної політики НАЕК «Енергоатом»

Відповідальність

Ефективний екологічний менеджмент

Підвищення рівня екологічної культури

Відкритість і прозорість ухвалених рішень

Баланс між економічними, екологічними та соціальними інтересами

Застосування кращих сучасних технологій

Принцип попереджувальних дій

Надання громадськості відкритої та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища в районі розташування АЕС



Система управління екологічною безпекою НАЕК «Енергоатом» складається з наступних підрозділів:

  • відділ екології Дирекції Компанії, який координує загальну діяльність у сфері охорони навколишнього середовища;
  • служби з охорони навколишнього середовища на АЕС, які займаються охороною водних ресурсів та атмосферного повітря, стежать за безпекою поводження з відходами та проводять екологічні аудити, планують природоохоронну діяльність та формують звітність;
  • еколого-хімічні лабораторії у складі служб з охорони навколишнього середовища, які контролюють стан водних ресурсів (ґрунтові, поверхневі та підземні води), атмосферного повітря, ґрунтів шляхом аналітичного вимірювання відібраних проб.

Контроль за безпекою використання ресурсів та технологій атомної енергетики для навколишнього середовища у 2016 році показав високий рівень безпеки вітчизняних атомних станцій, що відповідає вимогам національного законодавства, міжнародним рекомендаціям та світовій практиці.


У 2016 році робота системи екологічного управління показала, що експлуатація АЕС в Україні не викликала жодних екологічних змін, які б позначилися на стані навколишнього середовища в районах їх розташування.

ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

Енергоатом безперервно займається удосконаленням системи управління охороною навколишнього природного середовища відповідно до міжнародного стандарту ISO 1400161 ISO 14001 – міжнародний стандарт, що містить вимоги до системи екологічного менеджменту підприємства та дозволяє зробити його природоохоронну діяльність системною і ефективною. .


Щорічно Компанія проходить підтвердження відповідності вимогам цього стандарту. Підтвердження здійснює міжнародна сертифікаційна компанія TÜV Nord Cert.


У грудні 2016 року НАЕК «Енергоатом» вперше серед енергетичних підприємств в Україні отримала сертифікати відповідності вимогам одразу трьох стандартів: ISO 900162 ISO 9001 - міжнародний стандарт, який встановлює вимоги до системи менеджменту якості. , ISO 14001 та OHSAS 1800063 OHSAS 18000 – міжнародний стандарт, який містить вимоги до системи управління гігієною та безпекою праці. .

АВАРІЙНА ГОТОВНІСТЬ ТА РЕАГУВАННЯ

З метою безпечного функціонування атомної галузі, захисту працівників Енергоатома, населення та територій від можливих наслідків аварій (надзвичайних ситуацій) у Компанії функціонує система аварійного реагування (САР), котра відповідає вимогам законодавства України та міжнародних стандартів.


Відповідно до основних вимог стандартів ISO 9001 та ISO 14001 до процесів управління аварійними ситуаціями та до аварійної готовності Компанія забезпечує підготовленість до аварійних ситуацій та реагування на них шляхом:

  • організації реагування на реальні аварії та аварійні ситуації та запобігання (зниження) пов’язаних з ними несприятливих екологічних впливів;
  • періодичного аналізу та, в разі необхідності, перегляду своїх процедур готовності до аварійних ситуацій та реагування на них;
  • розробки, здійснення та підтримання дієвості процедур визначення та реагування на можливі аварійні ситуації і аварії, що пов'язані з впливом на навколишнє середовище.

Загальна координація та відкритість заходів САР у випадку ядерної або радіаційної аварії забезпечується шляхом взаємодії Компанії з органом державного управління у сфері використання ядерної енергії, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту й органом державного регулювання ядерної й радіаційної безпеки України, з іншими центральними органами виконавчої влади. Це здійснюється за допомогою інформаційного обміну та особистої участі представників цих органів у роботі Комісії НАЕК «Енергоатом» з надзвичайних ситуацій.


З метою вдосконалення системи аварійної готовності Компанії, з урахуванням пропозицій Держатомрегулювання України щодо підсилення служби протиаварійної готовності та кризового реагування у позаштатних ситуаціях та аварійних режимах, а також щодо додаткового моніторингу ядерних об’єктів, і на виконання наказу НАЕК «Енергоатом» від 22.11.2011 №989 у складі ВП «Аварійно-технічний центр» створено групу моніторингу ядерних установок у кількості п’яти осіб, яка працює за наскрізним графіком (цілодобове чергування).

Основні функції моніторингу ядерних установок

Здійснення взаємодії (передавання та приймання інформації) з органами державної влади та іншими організаціями, відповідальними за прийняття рішень, введення в дію та реалізацію планів аварійного реагування у кризових, аварійних ситуаціях та при аваріях на ядерних об’єктах

Підтримка у постійній готовності обладнання та систем комунікацій, призначених для роботи у кризових та аварійних режимах, їх тестування та перевірки, включаючи перевірки комунікацій із закордонними партнерами, встановлені згідно з умовами міжнародних конвенцій та договорів

Постійний моніторинг параметрів енергоблоків, що визначає критичні функції безпеки, дотримання меж та умов безпечної експлуатації реакторних установок, стан готовності каналів систем безпеки

Участь у протиаварійних тренуваннях та навчаннях шляхом використання усіх систем комунікацій, обладнання, персоналу та процедур, які перебувають у віданні цієї групи

Забезпечення інформаційної підтримки служб відомчого нагляду, а також відповідних служб органів державної влади про роботу обладнання, важливого для безпеки експлуатації АЕС, його регламентовані параметри та стани

Ведення комп’ютеризованої бази даних кризових центрів України та інших країн

МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

За нормальної роботи АЕС практично не забруднюють навколишнє природне середовище радіоактивними речовинами, не кажучи про хімічні речовини. Шкідливий вплив (фізичних, хімічних, радіаційних, біологічних факторів) від АЕС значно менший порівняно з іншими підприємствами енергетичного комплексу, гірничо-металургійної та хімічної промисловості. Наприклад, теплова енергетика характеризується вищими показниками радіоактивності через вміст у вугіллі природних радіоактивних елементів (урану, торію, калію і продуктів їх розпаду) та обсягів викидів нерадіоактивних речовин.


Стан навколишнього середовища в районах розташування АЕС контролює розгалужена система екологічного моніторингу. Система моніторингу впливу атомної електростанції на довкілля включає контроль радіоактивних та нерадіоактивних факторів впливу по всій зоні спостереження, яка складає 30 км навколо кожної АЕС.


Понад 200 висококваліфікованих фахівців-екологів, що входять до складу цехів радіаційної безпеки, гідротехнічних цехів, служб відомчого нагляду, служб з охорони навколишнього середовища, хімічних цехів, здійснюють контроль за станом ґрунтових, поверхневих та стічних вод, ґрунтів і мулів, атмосферного повітря; проводять внутрішні аудити в підрозділах атомних електростанцій, інспектують АЕС щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Вони також контролюють рівень безпеки під час здійснення операцій у сфері поводження з відходами (у т. ч. радіоактивними), які утворюються в процесі діяльності АЕС.


АЕС Компанії забезпечені найсучаснішими та найбільшими в Україні автоматизованими системами радіаційного моніторингу – АСКРО, які дозволяють на понад 61 стаціонарному посту оперативно та ефективно вести контроль за станом довкілля як на майданчику, так і в зоні спостереження (30 км навколо АЕС). Результати моніторингу доступні для ознайомлення на офіційних веб-сайтах АЕС та Компанії.


Розуміючи важливість контролю впливу здійснюваної та запланованої діяльності атомних електростанцій на довкілля, НАЕК «Енергоатом» проводить оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС).


У 2015 році проведена оцінка впливу на довкілля майданчиків Запорізької та Южно-Української АЕС, а в 2011 році було проведено першу екологічну оцінку Комплексної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України, що є, по суті, аналогом стратегічної екологічної оцінки. Під час добудови та введення в експлуатацію енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС й розробки проекту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива Компанія застосовувала кращий міжнародний досвід, прогресивні підходи, а також норми європейського законодавства.


Згідно з висновками оцінки, експлуатація енергоблоків є екологічно, економічно і соціально виправданою, не призведе в перспективі до збільшення негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я населення України, а також інших країн. Заплановане проведення комплексу заходів щодо підвищення безпеки енергоблоків, яке включає екологічні пом’якшуючі заходи, знизить існуючі рівні впливів на довкілля, а також відповідає нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.


Результати спостережень відображаються у статистичній інформації НАЕК «Енергоатом» та держави, регулярно публікуються у ЗМІ з метою повного інформування населення простан довкілля навколо АЕС.


Радіаційний моніторинг навколишнього середовища на АЕС України включає в себе:

  • контроль радіоактивних викидів та водних скидів у навколишнє природне середовище;
  • контроль вмісту радіоактивних речовин в об’єктах навколишнього середовища;
  • контроль потужності еквівалентної та інтегральної річної дози опромінення персоналу та населення в районі розміщення АЕС.

Основні висновки ОВНС Запорізької та Южно-Української АЕС:

Запорізька АЕС

Южно-Українська АЕС

Будівництво енергоблоків ЗАЕС у минулому вже призвело до незворотних змін місцевих ландшафтів, рельєфу, поверхневих та підземних вод, ґрунтового та рослинного покриву тощо. За період експлуатації АЕС зміни у рівнях впливу на навколишнє середовище були пов'язані з добудовою та введенням в експлуатацію сухого сховища відпрацьованого ядерного палива. Інші додаткові незворотні зміни не зафіксовані.

Будівництво енергоблоків ЮУАЕС призвело до незворотних змін місцевих ландшафтів, рельєфу, поверхневих та підземних вод, ґрунтового та рослинного покриву тощо. За період експлуатації АЕС зміни у навколишньому середовищі були пов’язані з добудовою, введенням в дію та розвитком Ташлицької ГАЕС та Олександрівського водосховища. Інші додаткові незворотні зміни не зафіксовані.

Сучасний стан навколишнього природного середовища в частині клімату, прилеглих ландшафтів, рослинного і тваринного світу, геологічного середовища принципово не відрізняється від ситуації, яка мала місце до початку будівництва енергоблоків. Додаткові незворотні зміни у навколишньому середовищі, пов'язані зі здійснюваною діяльністю АЕС, не очікуються.

Сучасний стан навколишнього природного середовища в частині клімату, прилеглих ландшафтів, рослинного і тваринного світу, геологічного середовища, принципово не відрізняється від ситуації, яка мала місце до початку будівництва енергоблоків. Додаткові до існуючих незворотні зміни у навколишньому середовищі, пов’язані з реалізацією запланованої діяльності з подовження терміну експлуатації енергоблоків ЮУАЕС, не передбачаються.
У випадку відмови від реалізації запланованої діяльності можуть очікуватися суттєві незворотні зміни навколишнього середовища внаслідок необхідності виведення з експлуатації енергоблоків і закриття станції. Характер і масштаб цих змін визначатимуться обраною стратегією консервації чи ліквідації інфраструктури, яка створена на проммайданчику АЕС.

На даний час зафіксовано стабільний загальний екологічний стан компонентів навколишнього природного середовища у межах зони спостереження ЗАЕС та ЮУАЕС. Аномальні впливи від технологічних процесів експлуатації енергоблоків та супутньої інфраструктури відсутні. Оцінка стану окремих компонентів природного середовища показала, зокрема, наступне:

Мікроклімат. На сучасному рівні досліджень неможливо зафіксувати і виділити з глобального кліматичного тренду зміни кліматичних умов району розташування ЗАЕС та ЮУАЕС.

Атмосферне повітря. Рівні забруднення атмосферного повітря за межами санітарно- захисної зони ЗАЕС та ЮУАЕС по жодному з контрольованих показників не перевищують прийнятих національних та міжнародних санітарних, екологічних, радіаційних нормативів.

Геологічне середовище. Впливи процесів новітньої тектоніки, геодинамічні та сейсмічні впливи не спричиняють ускладнень для подальшої роботи АЕС.

Геологічне середовище. Раніше зафіксовані та існуючі зараз впливи пов’язані з проявами екзогенних геологічних процесів, які проявляються у зоні впливу Ташлицької водойми та Олександрівського водосховища, що частково активізуються при підняттях їх рівня. Очікується, що поступово зазначені процеси набудуть ознак динамічної рівноваги і їх негативний вплив на стан водойми і роботу гідроагрегатів ГАЕС та ГЕС не будуть мати суттєвого значення. Впливи процесів новітньої тектоніки, геодинамічні та сейсмічні впливи не спричиняють ускладнень для подальшої роботи ЮУАЕС.

Водне середовище. Зазнає постійних теплових, хімічних та радіаційних впливів, рівні яких по жодному з контрольованих інгредієнтів не перевищують прийнятих національних та міжнародних санітарних, екологічних, радіаційних нормативів. Зміни умов стоку та режимів рівнів поверхневих та підземних вод, які пов'язані з експлуатацією об'єктів і споруд ЗАЕС та ЮУАЕС, не спричиняють ускладнень, які можуть вимагати втручання.

Ґрунти. Рівні хімічного та радіаційного забруднення ґрунтів не перевищують граничних показників, встановлених національними та міжнародними нормами. Додаткового вилучення з обороту земель здійснювана діяльність не передбачає, жодні впливи на агроекологічні характеристики території не очікуються, тому не призведе до змін їх характеристик.

Флора і фауна, об'єкти та території природно-заповідного фонду. Вплив на рослинний і тваринний світ, пов'язаний з експлуатацією АЕС, на даний час стабілізований. Згідно з моніторинговими спостереженнями, відзначено рівень вмісту радіонуклідів у рослинності значно нижче регламентованих, деградації сформованих в регіоні рослинних і фауністичних угрупувань не очікується.

Флора і фауна, об’єкти та території природно-заповідного фонду. Територія, на якій розташований Южно-Український енергетичний комплекс, та прилеглі до нього земельні ділянки мають унікальні флористичні і ландшафтні особливості, що обумовило створення Національного природного парку «Бузький Гард». Вплив на рослинний і тваринний світ, пов’язаний з роботою ГАЕС, Олександрівського водосховища, ГЕС та Ташлицької водойми, на даний час стабілізований. Як очікується, додаткові впливи після подовження експлуатації ЮУ АЕС не будуть суттєвими.

Протягом періоду експлуатації ЗАЕС не зафіксовані випадки помітного радіаційного впливу на стан навколишнього середовища, які можуть бути пов'язані з діяльністю АЕС. Дозові навантаження на персонал та населення значно нижчі за рівні, дозволені діючими регламентами. Рівні потужності експозиційної дози гамма-випромінювання не відрізняються від природного фону. Радіоактивне забруднення ґрунтів сформовано природними радіонуклідами, забруднення водних об'єктів, атмосферних випадінь, рослинності та інших компонентів середовища не показує впливів викидів АЕС, рівні якого потребують реагування.

Протягом періоду експлуатації ЮУАЕС не зафіксовані випадки помітного радіаційного впливу на стан навколишнього середовища, які можуть бути пов’язані з діяльністю станції. Відмічені у 1986–1992 рр. аномальні на загальному фоні радіаційні показники були наслідком впливу чорнобильських випадінь, перенесених повітряним шляхом. Дозові навантаження на персонал та населення значно нижчі за рівні, дозволені діючим регламентом. Рівні потужності експозиційної дози гамма-випромінювання не відрізняються від природного фону. Радіоактивне забруднення ґрунтів сформовано природними радіонуклідами, в першу чергу – радіокалієм, забруднення водних об’єктів, атмосферних випадінь, рослинності та інших компонентів середовища не показує впливів викидів АЕС, рівні якого потребують реагування.

Нерадіаційні фактори впливу. Хімічне та фізичне (теплове) забруднення за своїми масштабами та наслідками для довкілля і населення незначні, знаходяться у межах затверджених лімітів, не перевищують діючих граничних допустимих санітарних та екологічних нормативів, а за межами СЗЗ не призводять до додаткового впливу.

Ймовірні наслідки потенційно можливих проектних і позапроектних аварій різного типу, моделювання ряду ситуацій в частині оцінювання впливу аварійних викидів радіоактивних речовин на навколишнє середовище та населення показали, що при будь-якому з аварійних сценаріїв за межами санітарно-захисної зони діючі регламенти не будуть порушені. Транскордонні впливи при експлуатації енергоблоків ЗАЕС та ЮУАЕС, які потенційно можуть вимагати реагування, виключаються.


Моніторинг впливу нерадіаційних факторів на навколишнє середовище проводять еколого-хімічні лабораторії АЕС, які здійснюють хімічний контроль за джерелами викидів забруднюючих речовин та ефективністю роботи установок очистки газів, хімічний та біологічний контроль за джерелами скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти та ефективністю роботи очисних споруд стічних і зливових вод, хімічний контроль за станом ґрунтів місць розміщення відходів, санітарно-захисних зон і зон спостереження.


На атомних електростанціях проводиться політика щодо контролю та управління екологічними процесами, яка, в першу чергу, полягає у реалізації системи комплексного екологічного моніторингу всіх факторів, джерел та об’єктів усіх впливів, що мають місце внаслідок експлуатації енергоблоків та інших складових енергокомплексу. Крім того, на АЕС плануються, впроваджуються та реалізуються захисні, відновлювальні, компенсаційні заходи, спрямовані на пом’якшення впливів на довкілля, ресурсозберігаючі та енергозаощаджуючі заходи, діє система управління відходами. Подальше поводження з рідкими та твердими радіоактивними відходами, а також з відпрацьованим ядерним паливом потребує централізованих рішень і залежить від стратегічної державної політики у цьому питанні.


Радіаційні параметри, що характеризують роботу українських АЕС, не перевищують нормативних значень, а радіаційний захист персоналу та населення забезпечується на достатньому рівні.

ФІНАНСУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

Щороку НАЕК «Енергоатом» реалізує низку природоохоронних заходів, які мінімізують вплив виробничої діяльності Компанії на навколишнє середовище. Ці заходи включають:

  • очищення зворотних вод;
  • поводження з відходами, у тому числі переробку низькоактивних радіоактивних відходів, компостування сміття, утилізацію;
  • захист і реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод; зниження шумового та теплового забруднення;
  • збереження біорізноманіття;
  • заходи, направлені на охорону атмосферного повітря та боротьбу зі змінами клімату.

Ці заходи виконуються, в тому числі, в рамках реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України

Витрати НАЕК «Енергоатом» на охорону навколишнього природного середовища, 2014–2016, млн грн

Показник

2014

2015

2016

Поточні витрати

181,765

160,595

182,467

Капітальні інвестиції

273,327

114,436

133,617

ВСЬОГО

455,092

275,031

316,084

НАЕК «Енергоатом» направляє значний обсяг коштів на фінансування природоохоронних заходів, спрямованих на впровадження енергоефективних та екологічних технологій.


Крім того, кожного року Компанія сплачує екологічний податок, який у 2016 році склав майже 1 млрд грн (з урахуванням податку на утворення та зберігання радіоактивних відходів – а це майже 800 млн грн).

Екологічний податок, сплачений НАЕК «Енергоатом», 2014–2016, млн грн

2014

2015

2016

674,0

707,3

778,7

ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

НАЕК «Енергоатом» у своїй діяльності прагне до раціонального використання енергетичних та інших ресурсів. У 2013–2016 рр. в Компанії діяла спеціальна «Програма підвищення ефективності експлуатації АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом». Також Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України на 2017–2020 рр. включає заходи з підвищення енергоефективності та зменшення витрат електроенергії, води та інших ресурсів на технологічні потреби АЕС.

Основні заходи з енергоефективності та ресурсозбереження в рамках програми включають:

Підвищення надійності електротехнічного обладнання

Удосконалення технології обробки води з метою поліпшення якості води, зменшення її витрат та зниження впливу на навколишнє середовище

Модернізацію систем освітлення, заміну ламп розжарювання на енергоефективні до 2020 року

Заміну засобів вимірювальної техніки та обліку електричної енергії

Заходи з енергоефективності також щорічно реалізуються під час виконання програм підготовки атомних станцій до осінньо-зимового періоду (ремонти тепломереж, будівель і споруд, підготовка основного технологічного електротехнічного обладнання).


Заходи з енергозбереження на атомних електростанціях НАЕК «Енергоатом» впроваджуються системно в рамках удосконалення системи управління питаннями енергоефективності з дотриманням національних і міжнародних стандартів.


Енергоатом продовжить реалізацію програми енергоефективності в 2017 році й надалі. Серед основних пріоритетів Компанії – зменшення споживання енергетичних ресурсів, підготовка й приведення інтегрованої системи менеджменту Компанії та відокремлених підрозділів до вимог міжнародних стандартів (ISO 50001:2011). Детальніше про це читайте у наших наступних звітах.

ВПЛИВ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Робота АЕС суттєво не впливає на стан атмосферного повітря. Основними джерелами хімічного забруднення повітряного басейну є допоміжні об’єкти: пускові резервні котельні (ПРК), дизельні генератори (ДГ), пересувний транспорт, підприємства водо-каналізаційного господарства, підприємства управління будівництвом і т. п.


Діяльність АЕС України щодо захисту атмосферного повітря від хімічних речовин, що викидаються стаціонарними та пересувними джерелами атомних станцій, здійснюється відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», постанов Кабінету Міністрів України, наказів державних органів управління в сфері охорони навколишнього природного середовища за даним видом діяльності та галузевих нормативнотехнічних документів.


Екологічний моніторинг повітряного басейну НАЕК «Енергоатом» здійснює відповідно до розроблених регламентів, інструкцій та графіків, складених з урахуванням вимог природоохоронного законодавства України. АЕС проводять інвентаризацію стаціонарних та пересувних джерел викидів хімічного забруднення в атмосферу, отримують дозволи на викиди забруднюючих речовин, ведуть первинний облік забруднюючих речовин та надають звітність державним статистичним органам.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел відокремлених підрозділів АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», 2014–2016 тонн

Валові викиди сполук азоту, тонн

Валові викиди сполук сірки, тонн

Валові викиди твердих часток, тонн

Валові викиди окислу вуглецю (СО), тонн

Валові викиди НМЛОС, тонн

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферу, тонн

2014

2015

2016

2014

2015

2016

2014

2015

2016

2014

2015

2016

2014

2015

2016

2014

2015

2016

18,8

18,2

21,6

3,0

3,0

6,4

30,6

25,2

23,5

20,3

20,4

21,8

143,8

141,1

141,2

245,2

227,4

234,1

ВОДОКОРИСТУВАННЯ

Для здійснення виробничої діяльності атомні станції використовують великі обсяги наземних та підземних джерел водопостачання на підставі дозволів на спецводокористування. Скиди очищених та використаних вод здійснюються згідно з отриманими лімітами на скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, погодженими природоохоронними органами. Дозволи надаються з урахуванням екологічного навантаження на водні об’єкти інших промислових підприємств прилеглих до АЕС регіонів.


Внески АЕС в хімічне забруднення водних об’єктів можуть здійснюватися шляхом скидання продувочних вод ставків-охолоджувачів та з промисловозливневими водами проммайданчиків на території міст-супутників АЕС. Однак їх вплив незначний.


Моніторинг вод здійснюється відповідно до результатів інвентаризації джерел скидів хімічного забруднення у водні об’єкти, ведення на АЕС первинного обліку кількості вод, що скидаються, їх якості та складу забруднюючих речовин.


Діяльність українських АЕС щодо захисту водних ресурсів від хімічних забруднень здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів державних органів управління у сфері охорони навколишнього природного середовища по даному виду діяльності та галузевих нормативно-технічних документів.

Використання господарсько-питної та технічної води НАЕК «Енергоатом», 2014–2016, тис. куб. м

ВП АЕС

Найменування джерела водопостачання

тис. куб. м

2014

2015

2016

ВП ЗАЕС

Артезіанська

878*/685**

766*/609**

809*/674**

Канал ТЕС (р. Дніпро)

346 261

364 838

323 870

ВП РАЕС

Свердловина с. Остров

1 705+/285**

1 700+/385**

1 632+/531**

р. Стирь

54 547

55 849

50 063

ВП ЮУАЕС

Водопровідна

605**

610**

495**

р. П. Буг

71 478

60 981

60 108

ВП ХАЕС

Артезіанська

1 738*/1 179**

1 429*/953**

1 276*/853**

р. Г. Ріг, Горинь

18 807

22 233

37 206

ДП «НАЕК «Енергоатом»

Питна

2 754**

2 557**

2 553**

Технічна

471 247

503 901

491 093

Примітки:

* - всього забрано з природних джерел з урахуванням втрат води при транспортуванні в міста-супутники (які відносяться до витрат ВП АЕС) та використання води на допоміжні об’єкти ВП АЕС

** - використано безпосередньо на проммайданчиках ВП АЕС

+ - забрано всього з артезіанських свердловин

Використання водних ресурсів на АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», 2014–2016, тис. куб. м


Більша частина атомних станцій НАЕК «Енергоатом» (три з чотирьох) в процесі своєї роботи для охолодження конденсаторів турбін використовує воду спеціально споруджених для цих цілей водойм-охолоджувачів, які не віднесені до природних та є технічними спорудами.


АЕС здійснюють тепловий вплив на навколишнє середовище шляхом скиду в водойми-охолоджувачі підігрітих вод після конденсаторів турбін. В результаті випарів зростає мінералізація їх води, що негативно впливає на роботу теплообмінного обладнання АЕС.


З метою підтримки мінералізації води на належному рівні АЕС проводять періодичну продувку водойм-охолоджувачів в поверхневі водні об’єкти (річки, водосховища).

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ

Екологічна політика Компанії, серед іншого, спрямована і на попередження забруднення земельних ресурсів району розташування АЕС. Особливу увагу спеціалісти Енергоатома приділяють запобіганню забрудненню земної поверхні будь-якими відходами; зменшенню негативного впливу на довкілля певних речовин, які використовуються чи утворюються у процесі виробництва атомної та теплової енергії на АЕС і розробленню ефективних технічних засобів та організаційних механізмів із запобігання та ліквідації негативних екологічних наслідків аварій і катастроф на енергетичних об’єктах.


Перевірку стану ґрунтів проводять еколого-хімічні лабораторії АЕС. Також вони контролюють хімічний склад ґрунту у місцях видалення промислових нерадіоактивних відходів станції.


Лабораторії зовнішнього радіаційного контролю атомних електростанцій контролюють їх радіаційний вплив на навколишнє середовище. Контроль здійснюється за 25-ма показниками. Моніторингом охоплено населені пункти у 30-кілометровій зоні спостереження кожної АЕС. Аналізується продукція сільського господарства, ґрунт, хвоя, рослинність, річкові води, їх донні відкладення та водорості, риба, здійснюється контроль питної води. У 2016 році значного негативного впливу АЕС на довкілля не зафіксовано.


Слід зазначити, що Рівненська АЕС бере участь у проектах з відновлення та рекультивації земель. Ці проекти розроблено згідно з настановами Європейського Союзу.


Один із аспектів співпраці Енергоатома із органами державної влади та місцевого самоврядування спрямований, зокрема, на рекультивацію земель у зоні спостереження АЕС та допомогу місцевим громадам у підвищенні урожайності ґрунтів. Така допомога надається у вигляді передачі громадам меліоранту для підвищення урожайності земель. Такий меліорант — вапняний шлам — утворюється від освітлення вод річок у процесі виробничої діяльності АЕС і містить 75–78% активного кальцію, що дає можливість місцевим громадам покращити якість ґрунтів через зниження їх кислотності. Крім цього, цей меліорант містить велику кількість корисних для рослин мікроелементів, завдяки чому після його внесення підвищується врожайність вже в перший рік. У червні 2016 року в рамках екологічного проекту Єврокомісії щодо рекультивації земель Рівненською АЕС відвантажено 6,3 тисяч тонн меліоранту для сільських господарств Маневиччини та Володимиреччини. Використання даного виду меліоранту вагомо збільшує врожайність зернових, а проводити хімічну меліорацію можна будь-якої пори року.


Дані перевірок стану ґрунтів у 2016 році, як і в попередні періоди, доводять, що атомні електростанції НАЕК «Енергоатом» не завдають шкоди природним ресурсам, зокрема, ґрунтам у місцях свого розташування.


НАЕК «Енергоатом», зокрема Рівненська АЕС, є учасником проекту Єврокомісії «Розбудова сільськогосподарської діяльності за рахунок підтримки регіональних програм покращення ґрунтів і просвітницької діяльності серед населення» та національної Програми «Підтримка політики національного розвитку України».

ВІДХОДИ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ

Завдяки послідовній реалізації екологічної політки Компанії протягом останніх років спостерігається зменшення рівнів утворення відходів, у тому числі радіоактивних.

Поводження з відходами на АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», 2014-2016

Обсяг утворення нерадіоактивних відходів, тонн

Обсяг утворення радіоактивних відходів, куб.м


Утворені радіоактивні відходи зберігаються у спеціально призначених для цього сховищах з дотриманням вимог, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

На ВП АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» за 2016 рік були утворені наступні промислові відходи за класами небезпеки:

1 клас

Відпрацьовані ртутьвмісні люмінесцентні лампи

0953 штук
2 клас

Відпрацьовані акумуляторні батареї, відпрацьовані мастила

0,117 тонн
3 клас

Відпрацьовані нафтопродукти, замазучений пісок, нафтошлами, замаслене ганчір’я, фільтри

0,281 тонн
4 клас

Теплоізоляція, шлам, мул, відходи деревообробки, недопал вапняку, побутове та будівельне сміття та ін.

0336 тонн

Відходи 1–3 класу небезпеки передаються до ВП «Складське господарство» для наступної передачі спеціалізованим підприємствам на утилізацію за договорами.


Відходи 4 класу небезпеки направляются ВП АЕС на шламонакопичувачі, мулові майданчики, полігони твердих відходів та інші місця зберігання відповідно до встановлених правил та нормативно-технічних документів, а також діючих на підприємствах інструкцій.

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ЕКОЛОГІЧНА ПРОГРАМА ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ

Загальнодержавна цільова програма поводження з радіоактивними відходами (РАВ) була затверджена відповідним законом України 17 вересня 2008 року. На її основі розроблена «Комплексна програма поводження з РАВ ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2012–2016 роки». Заходами цієї програми передбачено створення комплексів із переробки радіоактивних відходів на відокремлених підрозділах Компанії: Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій і Южно-Українській АЕС. Це дозволить забезпечити переробку твердих радіоактивних відходів до стану, придатного для передачі їх у власність держави для захоронення відповідно до встановлених критеріїв.


Аналіз світового досвіду свідчить, що безпечне поводження з радіоактивними відходами входить до трійки нагальних проблем сучасної ядерної енергетики, серед яких її безпека та економічні показники. Основні принципи державної політики у сфері поводження з РАВ визначені у Законі України «Про поводження з радіоактивними відходами» і Комплексній програмі поводження з радіоактивними відходами. Це, перш за все,:

  • пріоритет захисту життя і здоров’я персоналу та населення, навколишнього середовища від впливу радіоактивних відходів;
  • надійна ізоляція РАВ від навколишнього середовища;
  • державне регулювання поводження з РАВ;
  • розмежування функцій державного регулювання та управління у галузі поводження з РАВ;
  • розділення функцій та відповідальності органів державного управління на різних стадіях поводження з РАВ;
  • ухвалення рішень щодо розміщення нових сховищ РАВ за участю громадськості, громадських організацій, а також органів місцевого самоврядування;
  • заборона ввезення на територію України РАВ для зберігання та захоронення;
  • міжнародна співпраця у галузі поводження з радіоактивними відходами.

Основні напрями діяльності НАЕК «Енергоатом» у галузі поводження з радіоактивними відходами

Створення та експлуатація комплексних технологічних ліній з переробки РАВ на АЕС України

Функціонування системи обліку і контролю РАВ

Розробка і впровадження нових технологій кондиціонування РАВ

Розвиток нормативно-правової бази з питань поводження з РАВ

Науково-технічна та інформаційна підтримка

Розширення міжнародної співпраці у галузі поводження з РАВ


У попередні роки на атомних електростанціях були реалізовані спільні із країнами ЄС проекти, спрямовані на забезпечення ядерної безпеки в царині поводження з радіоактивними відходами. Зокрема, у 2015 році на Хмельницькій АЕС спільно із представниками німецької інжинірингової компанії NUKEM Technologies реалізовано проект «Інструмент співпраці з ядерної безпеки». Цей проект, спрямований на вдосконалення загальної стратегії поводження з радіоактивними відходами на діючих АЕС, а також на зупинених атомних станціях, впроваджено в рамках Програми взаємодії з Єврокомісією «Інструмент співпраці у сфері ядерної безпеки».


На виконання положень державної екологічної програми поводження з РАВ відокремлені підрозділи НАЕК «Енергоатом» виконали аналіз джерел та кількості утворення радіоактивних середовищ, рідких і твердих відходів в режимах нормальної експлуатації АЕС, розробили та впроваджують заходи з мінімізації їх утворення.


Найбільш ефективними заходами мінімізації утворення РАВ є:

  • усунення протікань басейнів витримки;
  • зміна режимів регенерації фільтрів установок спецводоочищення;
  • розділення потоків рідких радіоактивних середовищ (Хмельницька АЕС зменшила на 11% надходження вод від спецпральні на установки СВО);
  • зміна схеми очищення «брудного» борного концентрату після випарних установок СВО (на Южно-Українській АЕС досягнуто скорочення надходження трапних вод на 200–250 м3/рік);
  • застосування сучасних технологій дезактивації обладнання, приміщень та засобів індивідуального захисту персоналу;
  • контроль та облік трапних вод від підрозділів АЕС.

Комплекси з перероботки радіоактивних відходів

Будівництво

Запорізька АЕС

Введення в дослідну експлуатацію - кінець 2018 р.

Установка сортування

Установка фрагментації

Система вимірювання активності (паспортизація РАВ)

Установка вилучення

Установка спалювання із системою моніторингу викидів

Установка суперпресування

Рівенська АЕС

Введення в дослідну експлуатацію - кінець 2017 р.

Система вимірювання активності (паспортизація РАВ)

Установка сортування і фрагментування

Установка вилучення

Установка дезактивації

Установка суперпресування

Установка цементування

Проектування і початок будівництва

Хмельницька АЕС

Введення в дослідну експлуатацію - 2021 р.

Установка вилучення

Установка спалювання

Установка суперпресування

Установка сортування

Установка дезактивації

Система вимірювання активності (паспортизація РАВ)

Южно-Українська АЕС

Введення в дослідну експлуатацію - 2021 р.

Установка суперпресування

Установка сортування

Система вимірювання активності (паспортизація РАВ)

Установка вилучення


СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА

Сховище для зберігання відпрацьованого ядерного палива Рівненської, Хмельницької, Южно-Української АЕС будується у Чорнобильській зоні відчуження відповідно до Закону України №4384-VI «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»64 Детальніше про Закон України щодо ЦСВЯП http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4384-17 . Цей проект має удосконалити систему поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) вітчизняних АЕС та посилити енергетичну незалежність України через відмову від послуг з вивезення ВЯП до Російської Федерації. Проект запущено ще у 2012 році, термін його реалізації – 2050 рік.


У жовтні 2016 року Кабінет Міністрів України виділив земельні ділянки загальною площею 45,2 га в зоні відчуження (Київська обл.) під будівництво ЦСВЯП. Контракт на будівництво сховища передбачає, що компанія Holtec International постачатиме спеціальне устаткування для сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива та його транспортування, а також надасть Україні технології, що будуть застосовані як на енергоблоках АЕС, так і при перевезенні ВЯП з АЕС до ЦСВЯП, а також у самому сховищі.


Технології та проектні рішення, обрані для будівництва Централізованого сховища, відповідають міжнародним вимогам до поводження з радіоактивними матеріалами та забезпечують надійне і безпечне зберігання відпрацьованого палива з українських АЕС. Технікоекономічне обґрунтування ЦСВЯП пройшло державну екологічну експертизу і отримало позитивні висновки. На сьогодні всі організаційно-правові питання стосовно будівництва сховища вирішені. У 2019 році планується завершити будівництво пускового комплексу. Детальніше про спорудження ЦСВЯП читайте у розділі «Інвестиційні проекти».


В рамках пускового комплексу на майданчику ЦСВЯП буде збудована вся необхідна інфраструктура та встановлено 94 системи зберігання ВЯП.

ВПЛИВ НА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Нормальна експлуатація АЕС суттєво не впливає на біорізноманіття водних об’єктів і пов’язаних з ними місцеперебувань, а також не впливає на структуру та динаміку рослинних спільнот, не призводить до змін чисельності популяцій рідкісних видів рослин та рослин з Червоної книги і не має суттєвого негативного впливу на тваринний світ в зоні спостереження.


Енергоатом піклується про збереження біорізноманіття. Проект «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» передбачає підвищення рівня Олександрівського водосховища65 Олександрівське водосховище на р. Південний Буг входить до складу Южноукраїнського енергокомплексу та розташоване поблизу м. Южноукраїнськ на землях Арбузинського, Вознесенського та Доманівського районів Миколаївської області. Детальніше про проект http://www.atom.gov.ua/ua/actvts/nuclear/ecology/45603-oleksandrvske_vodoshovische__fakti_bez_emotcyi_/ до позначки 20,7 м. При піднятті рівня водосховища під затоплення потраплять до 20% популяцій рослин, що знаходяться у зоні його впливу. Це 27 видів рослин, в тому числі – раритетні (рідкісні рослини, що входять до Червоної книги). З метою збереження раритетних рослин Компанією спільно з Інститутом ботаніки НАН України розроблено комплекс реабілітаційних заходів для збереження рідкісних та зникаючих видів рослин.

МІСІЯ АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ У ПРОТИСТОЯННІ КЛІМАТИЧНИМ ЗМІНАМ

Надійною основою енергетичної незалежності нашої держави є саме атомна енергетика. Крім того, атомна енергетика є найбільш розвиненим та високотехнологічним сектором економіки держави. Робота атомних електростанцій не впливає на зміни клімату.


За оцінками експертів, якби Україна не використовувала атомні станції взагалі, щорічні викиди в атмосферу зросли б на 117 млн тонн СО2, що більше від наявних на 30%.


На противагу кліматичним змінам НАЕК «Енергоатом» веде постійну роботу для зменшення шкідливих викидів у атмосферу. Інформування громадськості щодо впливу атомної енергетики України на клімат проводиться із залученням міжнародних експертів з клімату та представників екологічних організацій.


Спеціалісти Компанії переконані, що саме атомна енергетика, яку використовують половина країн-членів Європейського Союзу, здатна стати потужним інструментом у боротьбі зі змінами клімату, об’єднавши в цьому процесі усі країни ЄС та сусідні держави. Незважаючи на складну ситуацію в енергетичному секторі України, перед вітчизняною атомною енергетикою стоять і глобальні, загальносвітові завдання. Це, зокрема, рекордні температурні показники літнього періоду, зниження рівня підземних вод та маловодність річок, від чого втрачає потужність гідроенергетика держави. І саме завдяки атомній енергетиці державі вдалося компенсувати зменшення виробництва електроенергії тепловими та гідроелектростанціями у 2016 році, вийшовши на показник 55–60% від загального обсягу споживання. Тому Енергоатом ставить собі за мету втримати ці показники та вбачає свою місію у подальшій боротьбі з глобальними змінами клімату.


Зміни клімату пов’язані в першу чергу з викидами парникових газів, значна частка яких припадає на підприємства теплової генерації. Тому ядерна енергетика, яка використовує для виробництва електроенергії низьковуглецеву технологію, набуває сьогодні ще більшого значення.


Завдяки розвитку атомної енергетики починаючи з 1990 року Україна більше ніж удвічі скоротила викиди вуглекислого газу, що є вагомим внеском у досягнення цілей Стратегії Євросоюзу «Європа 2020».

Динаміка викидів СО2 НАЕК «Енергоатом», 2014–2016

Рік

2014

2015

2016

Об’єм СО2, тонн

930,737

521,939

552,153

Скиди CO2, тонн/ГВт·год
(на основі життєвого циклу виробництва електроенергії)

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБІЗНАНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ТА НАСЕЛЕННЯ

Задля підвищення прозорості діяльності НАЕК «Енергоатом» та з метою конструктивної взаємодії з усіма зацікавленими сторонами, Компанія щорічно випускає звіти про діяльність, які включають інформацію про стратегію Компанії, її фінансові показники, діяльність у сфері ядерної, радіаційної та екологічної безпеки.


Компанія постійно інформує персонал атомних електростанцій щодо можливого впливу їх роботи на стан здоров’я, а також інформує населення про безпеку діяльності АЕС у містах їх розташування. Запровадження автоматизованих систем інформування персоналу АЕС має надзвичайно важливе значення для оперативного реагування на відхилення у роботі обладнання.


Питання проектування, розміщення, спорудження та експлуатації об’єктів ядерної енергетики виносяться Енергоатомом на публічне обговорення, завдяки чому експерти, представники громадськості та державної влади мають можливість внести свої пропозиції, а населення має чітке розуміння розвитку свого регіону.


Кабінет Міністрів України у 2011 році розробив «План заходів щодо забезпечення відкритості та доступності інформації, пов’язаної з використанням ядерної енергії, а також підвищення рівня культури ядерної безпеки в атомній енергетиці», якого НАЕК «Енергоатом» неухильно дотримується. Цей План створений з урахуванням документів МАГАТЕ (SF-1, GS-R-3) та кращої європейської практики, і на його підставі розроблено «Загальні вимоги до системи управління діяльністю в сфері використання ядерної енергії», затверджені наказом Держатомрегулювання України в 2011 році.


Компанія керується у своїй роботі принципами прозорості та відкритості щодо прийняття рішень у сфері використання ядерної енергії, більш широкого забезпечення участі громадян та їх об’єднань у обговоренні питань, пов’язаних з розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією ядерних об’єктів.


Енергоатом активно використовує свій офіційний сайт для публікації документів, пов’язаних з виконанням Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України та результатів екологічної оцінки (ЕО). Інтернет-посилання та спеціально організовану контактну електронну адресу розповсюджено через електронну пошту серед потенційно зацікавлених сторін та всіх, хто виявив зацікавленість в ході ЕО. З документами на сайті можна ознайомитись он-лайн або вони доступні для завантаження.


Запитання та коментарі можна надавати до Компанії протягом не менше 30 днів з моменту розміщення документів, контактна електронна адреса продовжує функціонувати.


На спеціальні електронні адреси відповідальних осіб або через сайт Енергоатома можна надіслати запитання, коментарі та скарги, пов’язані з ЕО. По мірі опрацювання відповіді на них розміщувались на сайті у формі поточних версій Книги запитань-відповідей.


Відповіді на всі запитання та коментарі, отримані за всіма каналами надходження, наведені в Книзі запитань-відповідей та щорічних доповненнях до неї на сайті Компанії.

ЗАХОДИ З ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

Енергоатом як підприємство, діяльність якого пов’язана з використанням ядерної енергії, зобов’язане організовувати роботу з громадськістю з метою реалізації прав громадян та їх об’єднань на одержання інформації у сфері використання атомної енергії та радіаційної безпеки. Компанія також залучає громадян та їх об’єднання до участі у розгляді питань, пов’язаних з використанням атомної енергії та можливим впливом роботи АЕС на здоров’я людей та довкілля.


Крім того, за допомогою підвищення обізнаності школярів та студентської молоді щодо екологічної безпеки ядерної енергії Компанія формує розуміння екологічності виробництва атомної теплової та електричної енергії в Україні.


У повсякденній діяльності Енергоатом систематично проводить заходи з інформування населення, яке проживає поблизу АЕС, щодо радіаційних ризиків, пов’язаних з роботою АЕС. При цьому використовується:




Поширення інформаційних матеріалів і публікацій відповідного змісту для органів виконавчої влади різних рівнів, ЗМІ й громадських організацій, а також на офіційних інтернет-сайтах й у друкованих виданнях АЕС України

Проведення лекцій з відвідуванням об'єктів АЕС для населення, у тому числі школярів, 30-км зони навколо АЕС

Інформування через офіційні та тематичні сторінки в соціальних мережах (Facebook, Twitter, Google+), канал на відеохостингу Youtube

Випуск в ефір тематичних телевізійних і радіопрограм, виступів керівників і фахівців АЕС, розробка й поширення серед населення зон спостереження спеціальної поліграфічної продукції й інформаційних матеріалів (плакатів, буклетів, листівок тощо)

Проведення громадських слухань та консультацій

Робота інформаційних центрів АЕС

Надання відповідей на запити громадськості, ЗМІ, органів виконавчої влади різних рівнів тощо

ВЗАЄМОДІЯ З ЕКОЛОГІЧНИМИ НУО

Робота атомних електростанцій, особливо процедура продовження термінів експлуатації атомних енергоблоків, знаходиться під пильним контролем українських та європейських громадських екологічних організацій. Енергоатом підтримує принцип відкритого та конструктивного діалогу з громадськими організаціями екологічного спрямування, й постійно працює над підвищенням стандартів прозорості в питаннях ядерної безпеки. Окрім вимог вітчизняного законодавства стосовно доступу до екологічної інформації, Компанія керується положеннями Орхуської конвенції66 Детальніше про Орхуську Конвенцію http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_015 (конвенція Європейської економічної комісії ООН про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля) та Конвенції Еспо (Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті)67 Детальніше про Конвенцію ЕСПО http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_272 .


Незважаючи на відсутність в національному законодавстві процедур стосовно проведення транскордонних консультацій при продовженні термінів експлуатації енергоблоків АЕС, Енергоатом за власною ініціативою розпочав транскордонну оцінку впливу на довкілля, яка в подальшому буде використана під час прийняття рішення щодо продовження строків експлуатації енергоблоку №3 Южно-Української АЕС та енергоблоків №3–6 Запорізької АЕС. Це вагомий прецедент не тільки для української атомної енергетики, а й для міжнародної практики.


Окрім офіційних каналів зв’язку та громадських слухань, Компанія постійно розширює перелік інструментів по інформуванню громадськості та надає більше можливостей для прямої комунікації між представниками громадськості та профільними експертами. Так, для щоденної комунікації Компанія активно використовує сторінки у соціальних мережах, дискусійні майданчики, неформальні тематичні зустрічі, брифінги тощо.


Компанія не боїться викликів та розглядає критику як один із способів налагодження діалогу, можливість вдосконалюватися та ставати кращими.


Пропозиції та зауваження, надані Компанії у рамках громадських слухань, фіксуються та розглядаються профільними спеціалістами. Наприклад, усі думки та рекомендації, отримані в рамках громадських слухань стосовно підвищення рівня Олександрівського водосховища, будуть внесені до розділу «Врахування громадської думки» Оцінки впливу на навколишнє середовище. А потім в складі остаточного документу їх буде направлено до Мінприроди України для проходження державної екологічної експертизи.

Публічні обговорення реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України та Плану екологічних та соціальних заходів у містах-супутниках АЕС

ЗАЕС

ЮУАЕС

РАЕС

ХАЕС

Кількість учасників

61

31

45

37

Кількість питань

10

4

30

4

ПЛАНИ НА 2017 РІК ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ

У 2017 році та у середньостроковій перспективі НАЕК «Енергоатом» у сфері охорони довкілля планує перейти на стандарт ISO 14001:2015 у функціонуванні системи екологічного управління Компанії.


У 2017 році також заплановано проведення транскордонних консультацій з оцінки впливу Запорізької та ЮжноУкраїнської АЕС на довкілля, впровадження електронної звітності у сфері екології та ін.


На Рівненській та Запорізькій АЕС на 2017 рік передбачено будівництво комплексів з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ), які планується ввести в експлуатацію наприкінці 2017 року.


На Рівненській АЕС у 2017 році також передбачено будівництво технічного центру автоматизованих дистанційних систем контролю та реконструкція градирень, яка дозволить підвищити ефективність використання води з річки Стир та підвищити рівень безпечної експлуатації енергоблоків.


У всіх відокремлених підрозділах Компанії планується впродовж 2017–2019 рр. щороку знижувати на 10% кількість використання небезпечних люмінесцентних ламп із заміною на LED-лампи.


Передбачається, що 2017-й стане роком початку реальних робіт з будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).