© 2018 ДП «НАЕК «Енергоатом»

Усі права захищенні

ЗАХИЩАЄМО ДОВКІЛЛЯ

Наталя Шумкова
Виконавчий директор з ядерної та радіаційної безпеки і науково-технічної підтримки ДП «НАЕК «Енергоатом»

Пошуки альтернатив вуглецевим джерелам енергії з метою пом’якшення впливу виробництва енергії на довкілля свідчать про те, що з атомною енергією на сьогодні поки що не може конкурувати жоден з видів генерації як за потужністю виробництва, так і за мінімальним рівнем впливу на довкілля та клімат.


Впровадження найкращого світового досвіду експлуатації АЕС, застосування сучасних, екологічно безпечних технологій дає свої результати, і тому діючі АЕС України є зразком безпечного, високотехнологічного та надійного виробництва електроенергії.


Зменшення рівня екологічного впливу під час експлуатації енергоблоків АЕС залишається одним з пріоритетних завдань Компанії. Протягом 2017 року ДП «НАЕК «Енергоатом» реалізовувало заходи, спрямовані на раціональне природокористування, запобігання виникненню екологічних небезпек, контроль за станом ьоб’єктів навколишнього середовища, удосконалення системи екологічного управління Компанії та підвищення рівня екологічної обізнаності як персоналу ДП «НАЕК «Енергоатом», так і населення в районах розташування АЕС.


Компанія продовжувала реалізовувати екологічну політику та досягати поставлених цілей. Це передусім стосується недопущення порушень санітарно-гігієнічних та екологічних нормативів викидів та скидів забруднюючих речовин, а також їх вмісту в об’єктах навколишнього середовища.


В 2017 році Енергоатом одним з перших в Україні сертифікував інтегровану систему управління за новими стандартами ISO 2015 року, включно зі стандартом ISO 14001:2015 стосовно екологічного управління. Отримані результати свідчать про те, що рівень ядерної, радіаційної та екологічної безпеки АЕС України цілком відповідає вимогам національного та міжнародного законодавства в сфері використання ядерної енергії, включно з європейськими директивами.


Енергоатом не зупиняється на досягнутому та продовжує вдосконалювати свою діяльність. Реконструкція та запровадження сучасних автоматичних систем контролю за станом довкілля, модернізація аналітичного лабораторного обладнання, постійна актуалізація екологічних аспектів діяльності та оцінка впливу на довкілля під час експлуатації енергоблоків є лише частиною заходів, що спрямовані на досягнення екологічних цілей Компанії.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ

Екологічна безпека, охорона довкілля та мінімізація впливу на навколишнє середовище на усіх етапах виробництва атомної енергії є одними з ключових пріоритетів діяльності НАЕК «Енергоатом». Питання захисту довкілля займають надзвичайно важливе місце у Заяві про політику Компанії.


    Основоположні принципи НАЕК «Енергоатом» у сфері захисту навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів:
  • Забезпечувати дотримання нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, вмісту радіоактивних речовин в об’єктах навколишнього природного середовища.
  • Застосовувати сучасні апробовані технології та обладнання з метою більш якісної оцінки впливу та мінімізації негативного впливу атомних станцій на довкілля.
  • Запобігати порушенням нормальної експлуатації і виникненню аварійних ситуацій на підставі постійного аналізу діяльності АЕС.
  • Забезпечувати високий рівень енергоефективності Компанії для створення умов конкурентоспроможності на ринку виробництва електроенергії.
  • Впроваджувати інноваційні технології у діяльність Компанії.

У своїй роботі НАЕК «Енергоатом» керується вимогами українського природоохоронного законодавства, принципами європейського екологічного права і Директивами ЄС у галузі охорони довкілля, а також положеннями міжнародних стандартів (МАГАТЕ) і Програмою природоохоронної діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2017-2019 роки.


Основним документом, що визначає систему управління екологічною безпекою Компанії, є Екологічна політика, яка реалізовується шляхом розробки та виконання необхідних природоохоронних заходів. Мета Екологічної політики Компанії – забезпечення екологічної безпеки під час виробничої діяльності, зниження антропогенного навантаження на довкілля та збереження природних систем у районі розташування об’єктів атомної енергетики. Керівні принципи Екологічної політики Енергоатома не змінилися з моменту публікації попереднього звіту25.


На 2017 рік НАЕК «Енергоатом» встановила низку екологічних цілей у контексті вдосконалення та розвитку інтегрованої системи управління (безпеки, якості, екології та охорони праці) в інтересах забезпечення безпеки Компанії.

Цілі ДП «НАЕК «Енергоатом» у галузі захисту навколишнього середовища

ЦІЛІ (ЗАВДАННЯ)

Забезпечити неперевищення дозволених нормативів вмісту забруднюючих речовин в об’єктах навколишнього середовища.


Забезпечити зменшення обсягів утворення небезпечних відходів.


Забезпечити неперевищення встановлених допустимих рівнів газо-аерозольних викидів та водних скидів радіоактивних речовин.





Забезпечити ВП АЕС системами контролю викидів тритію та вуглецю-14.

ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ

  • Здійснення хімічного контролю за станом навколишнього природногосередовища;
  • Проведення внутрішніх екологічних аудитів;
  • Управління екологічними аспектами.

Постійна заміна люмінесцентних ламп (які вийшли з ладу чи закінчився термін служби), що містять небезпечні речовини.

  • Встановлення контрольних і адміністративно-технологічних рівнів (КР і АТР) викидів і скидів радіоактивних речовин;
  • Аналіз причин можливого перевищення КР і АТР у поточній діяльності ВП АЕС;
  • Впровадження сучасних технологій і обладнання для зниження викидів і скидів.

Реалізація програми реконструкції систем радіаційного контролю у ВП АЕС, впровадження сучасного обладнання для контролю викидів тритію та вуглецю-14, моніторинг викидів тритію та вуглецю-14 і проведення аналізу одержаних даних з метою виявлення основних джерел викидів, а також встановлення контрольних рівнів і адміністративно-технологічних рівнів для тритію та вуглецю-14 у викидах.

ІНДИКАТОРИ ВИКОНАННЯ

Дотримання гранично допустимих обсягів викидів та скидів забруднюючих речовин – перевищень не виявлено.


Заміна люмінесцентних ламп в обсязі 10 % від загальної їх кількості на більш економічні та безпечні (LED-технології) – виконано.

0 випадків – виконано.







Неперевищення КР і АТР викидів тритію та вуглецю (С-14) на АЕС – виконано.

Протягом 2017 року з боку уповноважених органів державного нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства на Компанію в цілому та на її відокремлені підрозділи не накладались жодні штрафні санкції чи позови на відшкодування збитків, заподіяних об’єктам навколишнього природного середовища внаслідок забруднення.

ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ

Система екологічного управління Компанії відповідає серії стандартів ISO 14001, відповідність якій щороку підтверджується незалежним міжнародним сертифікаційним органом TUV. У 2017 році ця система була сертифікована за вимогами нового стандарту 2015 року, зокрема було проаналізовано виконання екологічних цілей НАЕК «Енергоатом», що були встановлені на 2017 рік.


У кожному структурному підрозділі Компанії було переоцінено екологічні аспекти діяльності та оновлено відповідні інструменти для управління ними (особливо для суттєвих екологічних аспектів). Така переоцінка була здійснена як за результатами проведення внутрішніх аудитів (в 2017 році їх було понад 50), так і на вимоги планового перегляду виробничої документації.

ОЦІНКА ВПЛИВУ КОМПАНІЇ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

У 2017 році набув чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», що встановлює нові правові та організаційні засади процедури оцінки впливу на довкілля. Ця процедура спрямована на запобігання шкоди довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, що може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.


На виконання вимог цього Закону Компанія вже розпочала відповідні процедури за трьома проектами: оцінка впливу на довкілля під час експлуатації енергоблоків ВП «Рівненська АЕС», будівництво енергоблоків № 3, 4 ВП «Хмельницька АЕС» та добудова Ташлицької гідроакумулюючої електростанції Южно-Українського енергетичного комплексу. Окрім цього, Енергоатом в 2017 році одержав позитивне рішення Мінприроди щодо екологічного впливу будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для АЕС України.

Оцінка впливу на довкілля будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива

У 2017 році Компанія одержала позитивний висновок державної екологічної експертизи Мінприроди України матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище будівництва ЦСВЯП, повноцінна оцінка впливу на довкілля якого була проведена ще у 2008 році.


    У висновку було зазначено, що:
  • вплив на навколишнє середовище від експлуатації ЦСВЯП не перевищуватиме показники існуючого стану довкілля та гігієнічних нормативів, що діють у зоні відчуження та зоні безумовного відселення, і відповідно до контрольних рівнів може вважатися прийнятним;
  • ризик розвитку неканцерогенних ефектів вкрай малий, ймовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню коефіцієнтів небезпеки для окремих речовин;
  • рівень ризику розвитку канцерогенних ефектів на здоров’я населення – умовно прийнятний;
  • при штатному режимі виконання робіт впливи планованої діяльності на навколишнє середовище та населення не призведуть до перевищення чинних гігієнічних нормативів, встановлених Нормами радіаційної безпеки України;
  • розрахунками оцінки ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами визначено, що ризики впливу планованої діяльності на навколишнє середовище оцінюються як допустимі;
  • передбачені проектом заходи забезпечать прийнятний рівень залишкових впливів на всі компоненти навколишнього природного середовища;
  • матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), зокрема остаточний вплив, приймаються і оцінюються як допустимі;
  • відповідно до наданих на розгляд матеріалів ОВНС для будівництва ЦСВЯП, водночас враховуючи передбачені організаційно-технічні та природоохоронні заходи планованої діяльності, Міністерство екології та природних ресурсів України вважає за можливе визнати екологічну допустимість прийнятих у наданих матеріалах рішень та надати їм позитивну оцінку за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

Оцінка впливу на довкілля добудови гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС

У 2017 році продовжувалась робота щодо оцінки впливу на довкілля добудови гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС. ВП ЮУАЕС разом з виконавцем ОВНС провели низку зустрічей із громадськістю, присвячених цьому питанню. Але у грудні 2017 року у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» було вирішено провести нову процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД). У реєстрі ОВД розміщено відповідне повідомлення щодо запланованої діяльності за номером 2018416564.


У рамках реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» на веб-сайті НАЕК «Енергоатом» була опублікована Заява про екологічні наслідки діяльності26 щодо підвищення нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища на річці Південний Буг до позначки +20,7 м.


    Основними висновками оцінки впливу на навколишнє середовище є наступні:
  1. Незважаючи на значну зарегульованість стоку водосховищами та екстенсивну господарську діяльність у басейні Південного Бугу, водність ріки за багаторічний період не зменшилась.
  2. За весь період експлуатації Олександрівського водосховища і першої черги Ташлицької ГАЕС абсолютні значення фізико-хімічних показників якості води практично не змінились. Це засвідчує, що експлуатація ТГАЕС та об’єктів прилеглої інфраструктури не впливає на хімічний склад води р. Південний Буг. За жодним із показників хімічного складу не виявлено відмінності верхньої і нижньої ділянок води у контрольованій частині р. Південний Буг.
  3. Санітарно-гігієнічний стан води відкритих водойм у зоні впливу Ташлицької ГАЕС загалом характеризується як помірно неблагополучний. Будівництво та експлуатація Ташлицької ГАЕС не є головними чинниками, що визначають наявний санітарно-гігієнічний стан цих водойм. Підняття рівня води у водосховищі сприяло посиленню процесів самоочищення водного середовища. Загалом в р. Південний Буг нижче створу Олександрівської ГЕС передбачається деяке поліпшення ряду показників якості води.
  4. Дані режимних спостережень підтверджують проектні дані щодо відсутності небезпечних процесів, які можуть загрожувати життєдіяльності населених пунктів, що розташовані на березі водосховища.
  5. За даними моніторингу екзогеодинамічних процесів у зоні впливу Ташлицької ГАЕС та Олександрівського водосховища (2005–2014), було встановлено, що найбільш несприятливими для функціонування Олександрівського водосховища є ерозійно-зсувні абразивні процеси, якими зумовлюється надходження додаткових мас уламкового матеріалу в ложе водосховища.
  6. Результати контролю радіоекологічного стану водних об’єктів і прилеглих територій Регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя» підтверджують їх загалом задовільний стан за всіма контрольованими показниками і відсутність негативного впливу від робіт, що пов’язані з будівництвом і введенням в експлуатацію об’єктів інфраструктури Ташлицької ГАЕС.
  7. За результатами природних спостережень виявлено місцезростання 49 видів судинних рослин, що мають міжнародний, національний та регіональний созологічні статуси, а також проживання близько 300 видів наземних хребетних тварин – представників чотирьох класів. Зареєстровано 31 вид наземних комах, 3 види риб, 3 види плазунів, 19 видів птахів і 7 видів ссавців, що занесені до «Червоної книги України» і зустрічаються в зоні впливу Ташлицької ГАЕС. Підняття рівня Олександрівського водосховища до відміток НПР + 20,7 м не призведе до істотних змін популяцій раритетних видів.
  8. Моніторингові спостереження показали, що із заповненням Олександрівського водосховища і підтриманням у ньому стабільного рівня створюються позитивні умови для зменшення процесів синантропізації природних флористичних комплексів та інвазійних процесів у регіоні.

НАЕК «Енергоатом» приймає на себе всі зобов’язання щодо здійснення проектних рішень відповідно до норм охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки на всіх етапах реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС», а також гарантує виконання вимог з охорони довкілля.

Екологічна оцінка комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки АЕС України

НАЕК «Енергоатом» здійснює ефективні кроки у сфері роботи з громадськістю та висвітлення основних подій, що пов’язані з реалізацією КзПБ та особливими умовами гарантійних угод, які вимагають виконання екологічних та соціальних заходів. Зокрема, з метою дотримання вимог міжнародних угод про надання позики ДП «НАЕК «Енергоатом» з боку ЄБРР та Євратому в 2017 році для реалізації КзПБ були затверджені результати чергової екологічної оцінки реалізації такої Програми за 2012-2016 роки27.


Така оцінка була проведена вже вдруге (перша - у 2011 році). На замовлення НАЕК «Енергоатом» її здійснила Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України.


Екологічна оцінка показала, що реалізація КзПБ не призводить до збільшення впливу на довкілля, а навпаки, знижує ризики виникнення надзвичайних ситуацій. Результати оцінки були представлені на зустрічах з громадськістю у Києві та на кожному майданчику АЕС у період з 1 до 8 червня 2017 року. Всього в громадських обговореннях взяли участь 198 осіб. Зауваження та коментарі представників громадськості були опрацьовані та враховані при оновленні Звіту про екологічну оцінку.


Висновки екологічної оцінки КзПБ показали, що основний вплив АЕС на навколишнє середовище в тридцятикілометрових зонах спостереження пов’язаний з викидами тепла.


КзПБ не має на меті збільшення виробничих потужностей АЕС, отже, її виконання не повинно спричинити значного збільшення або зменшення викидів тепла, випаровування води та викидів пилу від АЕС, а також зміну обсягів води, що використовується з метою охолодження. Крім цього, реалізація програми у 2012-2016 роках не призвела до збільшення використання транспортних засобів та відповідного збільшення викидів від пересувних джерел. Єдиний вид робіт в рамках КзПБ, що був проведений поза межами території АЕС – встановлення нового обладнання з моніторингу сейсмічності – призвів до незначного відчуження земельних ресурсів, але цільове призначення даних земель не змінилось.

    РЕЗУЛЬТАТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ КЗПБ ПОКАЗАЛИ:
  • ВМІСТ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ТА РАДІОНУКЛІДІВ У ОБ’ЄКТАХ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НЕ ПЕРЕВИЩУЮТЬ ВСТАНОВЛЕНІ НОРМАТИВНИМИ АКТАМИ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ;
  • ОБСЯГИ ВИКИДІВ, СКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН НЕ ПЕРЕВИЩУЮТЬ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ, ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНИМИ ДОЗВОЛАМИ;
  • РІВНІ ВИКИДІВ ТА СКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ТА РАДІОНУКЛІДІВ НЕ ПРИЗВОДЯТЬ ДО ПОГІРШЕННЯ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ;
  • БЕЗПОСЕРЕДНЬО РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ КЗПБ НЕ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗБІЛЬШЕННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ.


РЕАЛІЗАЦІЯ КЗПБ ЗНИЖУЄ РИЗИКИ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА АВАРІЙ НА АЕС І ВІДПОВІДНО РИЗИК ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. КРІМ ТОГО, ОКРЕМІ ЗАХОДИ КЗПБ ТАКОЖ ДОЗВОЛЯТЬ ПОМ’ЯКШИТИ НАСЛІДКИ АВАРІЙ І ЗМЕНШИТИ ПОТЕНЦІЙНІ ОБСЯГИ ВИКИДІВ РАДІОАКТИВНИХ І НЕРАДІОАКТИВНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЩО СВІДЧИТЬ ПРО ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ РЕАЛІЗАЦІЇ КЗПБ НА ДОВКІЛЛЯ.

Проведення транскордонних консультацій у рамках конвенції ЕСПО

У 2017 році розпочато реалізацію заходів щодо транскордонних консультацій із Зачепленими сторонами в рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) за результатами оцінки впливу на довкілля майданчиків ВП «Запорізька АЕС» та ВП «Южно-Українська АЕС».


Наприкінці жовтня 2017 року Мінприроди направило Зачепленим сторонам (Словацька Республіка, Румунія, Польща, Республіка Білорусь, Республіка Молдова, Угорщина) та Зацікавленим сторонам (Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Австрія) відповідні запрошення для участі в транскордонних консультаціях. Перші такі консультації (з Румунією, Польщею, Республікою Молдова) відбулись у м. Київ 23 листопада 2017 року в Орхуському центрі Мінприроди. Під час зустрічі фахівці Компанії та представники інститутів-розробників звітів з ОВНС ознайомили присутніх з основними результатами оцінки впливу на довкілля експлуатації енергоблоків ВП ЗАЕС та ВП ЮУАЕС та надали вичерпні відповіді на всі запитання Зачеплених сторін.


    Під час консультацій були отримані коментарі стосовно:
  • надання учасникам транскордонних консультацій повного обсягу матеріалів ОВНС та їх переклад на англійську мову;
  • необхідності проведення консультацій безпосередньо на території Зачеплених/Зацікавлених сторін;
  • оцінки впливу на довкілля та населення при запроектних аваріях з урахуванням аварії на АЕС Фукусіма;
  • обміну інформацією щодо результатів проведення екологічного моніторингу та оповіщення під час аварійних ситуацій та аварій;
  • досвіду диверсифікації ядерного палива і поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;
  • зв'язку оцінки впливу на довкілля з діяльністю Компанії щодо продовження експлуатації енергоблоків діючих АЕС України.

За результатами зустрічі був розроблений відповідний Протокол, підписаний Мінприроди та ДП «НАЕК «Енергоатом» та Звіт, який розміщений на офіційному веб-сайті Компанії у розділі «Головна/Діяльність/Ядерна безпека та екологія/Екологічна безпека».

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

Раціональне використання енергетичних та інших ресурсів посідає важливе місце серед завдань НАЕК «Енергоатом». Заміна старого обладнання на сучасні й енергозберігаючі технології передбачена як політикою Компанії, так і більшістю заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС. Діяльність НАЕК «Енергоатом» у сфері енергоефективності розповсюджується також на використання електричної і теплової енергії за рахунок їх економії на власні потреби при дотриманні встановленого рівня безпеки.


Метою енергетичного менеджменту Компанії є створення необхідних умов для скорочення фінансових витрат шляхом системного управління енергетичними ресурсами та технічним переоснащенням відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом». Суттєвих програмних змін у сфері енергоефективності та енергозбереження в Компанії за звітний період не відбулось. На 2017 рік Компанією було встановлено та досягнуто ціль щодо заміни 10 % люмінесцентних ртутьвмісних ламп на LED-лампи. Серед основних заходів з підвищення енергоефективності Компанії було також підвищення надійності електротехнічного обладнання та заміна засобів вимірювальної техніки і обліку електричної енергії.


Окрім впровадження енергоефективних заходів у ході реалізації КзПБ, у Компанії реалізовується План дій з підвищення надійності парогенераторів і конденсаторів турбоустановок АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» на період 2014-2020 рр. Планом дій передбачається підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності на 4-5 %, продовження терміну експлуатації парогенераторів до 40-50 років та зниження експлуатаційних витрат на хімічну продукцію до 50 %.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ НА АЕС У 2017 РОЦІ

ЗАЕС замінила 4 459 ламп розжарювання на енергозберігаючі, а також конденсатор на енергоблоці № 3. Також було прийнято рішення щодо побудови сонячної електростанції на майданчику ЗАЕС проектною потужністю 13,2 МВт. Під будівництво виділено земельну ділянку 34,7 га.

На РАЕС функціонує система енергоменеджменту з урахуванням вимог ISO 50001:2014. У рамках КзПБ на енергоблоці № 3 РАЕС було модернізовано систему нормальної експлуатації важливого для безпеки турбінного відділення – зменшено кількість шаф уніфікованого комплексу технічних засобів – зі 131 до 61. Зменшення кількості шаф більш ніж удвічі призвело до зменшення середнього значення споживаної потужності комплексу: з 114 440 Вт до 12 425 Вт. Сумарна економія електроенергії з впровадженням енергозберігаючих заходів у сфері водопостачання за 2017 рік склала 9,126 тис. кВт·год.

ЮУАЕС: замінено 934 лампи розжарювання на світлодіодні, а також встановлено 1 200 світлодіодних ламп замість ламп денного освітлення.

На ХАЕС замінено 1 050 ламп розжарювання на енергозберігаючі, замінено 17 світильників з люмінесцентними лампами на світильники зі світлодіодами – зекономлено споживання електроенергії 1085 кВт·год.



УПРАВЛІННЯ ВПЛИВОМ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Атомні електростанції суттєво не впливають на атмосферне повітря. Як було зазначено у попередньому звіті Компанії, основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на майданчиках АЕС є резервні пускові котельні, дизельні генератори, пересуваний транспорт та інші допоміжні об’єкти.


Суттєвих змін у підходах НАЕК «Енергоатом» до зменшення впливу діяльності на атмосферне повітря порівняно з даними у Нефінансовому звіті за 2016 рік не відбулось. Екологічний моніторинг повітряного басейну в НАЕК «Енергоатом» здійснюється відповідно до розроблених регламентів, інструкцій та графіків, складених з урахуванням вимог природоохоронного законодавства України. Інвентаризація стаціонарних та пересувних джерел викидів, впровадження заходів захисту атмосферного повітря від викидів об’єктів Компанії здійснюється відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства України, а діяльність щодо захисту атмосферного повітря від хімічних речовин від стаціонарних та пересувних джерел – відповідно до закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».


Основною принциповою зміною у системі охорони атмосферного повітря у 2017 році стало коригування інвентаризації викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами з метою уточнення кількості джерел та їх технічних характеристик.

Викиди ДП «НАЕК «Енергоатом», 2017, т


Порівняно з 2016 роком відбулося суттєве зменшення (майже удвічі) загального обсягу викидів сполук сірки - з 6,43 т до 3,37 т. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферу зменшився на 4,09 т.

ВІДПОВІДАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ

Енергоатом здійснює свою діяльність стосовно захисту водних ресурсів від забруднень хімічними речовинами відповідно до закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України, постанов Кабінету міністрів України та інших галузевих нормативно-технічних документів. Основних принципових змін у системі охорони водних ресурсів та водовикористання порівняно з попереднім звітом не здійснювалось.


У 2017 році Компанія продовжила реалізацію проекту, що може вплинути на систему водокористування Южноукраїнського енергетичного комплексу – завершення будівництва Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) у складі гідроагрегатів 3-6 з поетапним підвищенням нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м та збільшення корисної ємності до 72,6 млн куб. м.


Олександрівське водосховище входить до складу Южноукраїнського енергетичного комплексу як нижня водойма Ташлицької ГАЕС. Заповнення Олександрівського водосховища до позначки +20,7 м здійснюється в інтересах соціально-економічного розвитку України та дає реальну можливість забезпечити водогосподарські потреби народного господарства Миколаївської області. Оцінка впливу на довкілля цього проекту детальніше описана у підрозділі, присвяченому впливу нових проектів Компанії на довкілля.

Використання господарчо-питної та технічної води води відокремленими підрозділами НАЕК «Енергоатом», 2014-2017, тис. м куб.

ВП АЕС

Найменування джерела водопостачання

тис. куб. м

2014

2015

2016

2017

ВП ЗАЕС

Артезіанська

878*/685**

766*/609**

809*/674**

834*/709**

Канал ТЕС (р. Дніпро)

346 261

364 838

323 870

343 086

ВП РАЕС

Свердловина с. Остров

1 705+/285**

1 700+/385**

1 632+/531**

1 607+/590**

р. Стир

54 547

55 849

50 063

58 493

ВП ЮУАЕС

Водопровідна

605**

610**

495**

517**

р. Південний Буг

71 478

60 981

60 108

54 068

ВП ХАЕС

Артезіанська

1 738*/1 179**

1 429*/953**

1 276*/853**

1 246*/1 031**

р. Г. Ріг, Горинь

18 807

22 233

37 206

37 673

НАЕК «Енергоатом»

Питна

2 754**

2 557**

2 553**

4 211*/2 847**

Технічна

471 247

503 901

491 093

493 320

Примітка:

* - всього забрано з природних джерел з урахуванням втрат води при транспортуванні в міста-супутники (які належать до витрат ВП АЕС) та використання води на допоміжні об’єкти ВП АЕС

** - використано безпосередньо на проммайданчиках ВП АЕС

+ - забрано всього з артезіанських свердловин

Використання водних ресурсів на АЕС НАЕК «Енергоатом», 2014–2017, тис. куб. м


ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Попередження забруднення земельних ресурсів у районах розташування атомних електростанцій є одним із напрямів реалізації Екологічної політики НАЕК «Енергоатом». Підходи до мінімізації впливу діяльності Компанії на стан ґрунтів та земель залишилися незмінними з попередніх років - основна увага у цьому питанні приділяється запобіганню забрудненню земної поверхні будь-якими видами відходів, а також ретельному еколого-хімічному контролю земельних ресурсів, особливо у місцях видалення промислових відходів.


Детальніше про політику охорони земельних ресурсів Компанії дивіться у Нефінансовому звіті за 2016 рік (підрозділ «Рекультивація земель» розділу «Екологічна відповідальність»). Окремі проекти з рекультивації земель у 2017 році не здійснювалися.

УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Поводження з нерадіоактивними відходами

НАЕК «Енергоатом» у своїй діяльності стосовно поводження з нерадіоактивними відходами керується вимогами законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», настановами з міжнародної системи екологічним управлінням компанії ISO 14001, Екологічною політикою Компанії та найкращими практиками поводження з відходами, зокрема в країнах ЄС. Внаслідок виробничої діяльності атомні електростанції утворюють відходи, які Компанія розміщує у спеціально обладнаних місцях. Для відходів 4 класу – це полігони твердих побутових відходів, мулові майданчики та шламонакопичувачі. Для проведення операцій з поводження із небезпечними відходами, які утворюються в процесі діяльності Компанії, НАЕК «Енергоатом» отримала необхідну ліцензію (дозвіл) Міністерства екології та природних ресурсів. Дозвіл охоплює такі операції як збір, зберігання, утилізація та видалення небезпечних відходів на майданчиках АЕС.


У 2017 рік Компанією було встановлено та досягнуто ціль щодо заміни 10 % люмінесцентних ртутьвмісних ламп на LED-лампи. У зв’язку з цим, а також за результатами низки реалізованих проектів у сфері підвищення безпеки, нового будівництва та реконструкцій, у 2017 році дещо зріс рівень утворення нерадіоактивних відходів.

Обсяги утворення нерадіоактивних відходів, 2014-2017, т


Утворено відходів за класами безпеки у 2017 році

ЗАЕС

РАЕС

ЮУАЕС

ХАЕС

ВСЬОГО ПО КОМПАНІЇ

Відходи 1 класу

відпрацьовані ртутьвмісні люмінесцентні лампи, шт.

28 842

16 384

16 148

8 426

69 800

Відходи 2 класу

зіпсовані й відпрацьовані акумулятори, відпрацьовані масла та шлами, т

46,444

26,256

142,013

51,460

266,173

Відходи 3 класу

відпрацьовані нафтопродукти, замазучений пісок, нафтошлами, замаслене ганчір’я, фільтри, т

57,728

6,643

1 004,83

86,068

1 155,269

Відходи 4 класу

виробничі, будівельні, комунальні відходи, т

7 697

28 503

874

1 797

38 871

Поводження з радіоактивними відходами

Безпека поводження з радіоактивними відходами є однією з умов безпечної експлуатації атомних електростанцій і забезпечується шляхом дотримання вимог законодавства, ліцензійних умов треалізації заходів Комплексної програми поводження з радіоактивними відходами Компанії. Основним принципом поводження з РАВ на атомних електростанціях є мінімізація їх утворення та взаємозв’язок між усіма стадіями – від утворення РАВ до їх захоронення, що підтверджується статистикою стосовно обсягів утворення РАВ НАЕК «Енергоатом».


    У ВП АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» у 2017 році були утворені такі радіоактивні відходи:

    1. Рідкі радіоактивні відходи (РРВ):
  • кубовий залишок – 1210 м3;
  • відпрацьовані фільтруючі матеріали і шлами – 9 м3;
  • сольовий плав (перероблений кубовий залишок) – 281 м3;
  • зневоднений шлам – 12 м3.

  • 2. Тверді радіоактивні відходи (ТРВ):
  • низькоактивні відходи (НАВ) – 1268 м3 (перероблено на існуючих установках 1173 м3);
  • середньоактивні відходи (САВ) – 48 м3;
  • високоактивні відходи (ВАВ) – 4,7 м3.

Радіоактивні відходи наразі тимчасово зберігаються на майданчиках ВП АЕС у спеціально призначених для цього сховищах з дотриманням вимог, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

Обсяги утворення рідких радіоактивних відходів, 2015-2017, куб. м


Обсяги утворення твердих радіоактивних відходів, 2015-2017, куб. м



У НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ПОВОДЖЕННЯ З РАВ НА ДІЮЧИХ ЕНЕРГОБЛОКАХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО:

  • ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 РОКУ «БЕЗПЕКА, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ»30;
  • СТРАТЕГІЇ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ31;
  • КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ПОВОДЖЕННЯ З РАВ У ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ».


КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ПОВОДЖЕННЯ З РАВ У НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ПЕРЕДБАЧАЄ:

  • БУДІВНИЦТВО ТА ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ КОМПЛЕКСНИХ ЛІНІЙ З ПЕРЕРОБКИ РАВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РАВ АЕС ДО ПЕРЕДАЧІ НА ДОВГОСТРОКОВЕ ЗБЕРІГАННЯ/ЗАХОРОНЕННЯ ДО ЦЕНТРАЛЬНИХ СХОВИЩ НА КОМПЛЕКСІ «ВЕКТОР» У ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ;
  • ВПРОВАДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ ТА ЕКОНОМІЧНО ДОЦІЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕРОБКИ РІДКИХ ТА ТВЕРДИХ РАВ;
  • МОДЕРНІЗАЦІЮ НАЯВНИХ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ УСТАНОВОК ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ РІДКИХ ТА ТВЕРДИХ РАВ;
  • СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ХАРАКТЕРИЗАЦІЇ РАВ;
  • УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТЕЙНЕРНОГО ПАРКУ ДЛЯ ЗБОРУ, ТРАНСПОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ЗАХОРОНЕННЯ РАВ;
  • РОЗРОБКУ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ РАВ АЕС НА СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА З ПОВОДЖЕННЯ З РАВ.

Поводженяя з твердими радіоактивними відходами (ТРВ) у НАЕК «Енергоатом»

Поводженяя з рідкими радіоактивними відходами (РРВ) у НАЕК «Енергоатом»



Рідкі радіоактивні відходи зберігаються у металевих герметичних ємностях з нержавіючої сталі, обладнаних автоматичною системою визначення рівня та сигналізації у разі протікань.


Тверді РАВ збираються у місцях їх утворення, сортуються за категоріями та транспортуються на тимчасове зберігання у сховищах твердих РАВ. Відсіки сховищ на АЕС обладнані системою пожежної сигналізації, автоматичною системою гасіння пожежі та витяжною вентиляцією із системою очищення повітря.

НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» Є ОДНИМ З КЛЮЧОВИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ ДО ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ ПОВОДЖЕННЯ З РАВ: 0 ,288 МЛРД ГРН ПЕРЕРАХУВАЛА КОМПАНІЯ ЗА ПЕРІОД 2009-2017 РР.

У 2017 році НАЕК «Енергоатом» введені в дослідну експлуатацію комплекси з переробки РАВ ЗАЕС та РАЕС (КП РАВ), на яких перероблятимуться радіоактивні відходи, які утворюються під час експлуатації АЕС, зокрема, при продовженні експлуатації енергоблоків та будуть утворені на майбутньому етапі зняття з експлуатації енергоблоків.


20 грудня 2017 року на РАЕС відбулося офіційне відкриття першого на діючих АЕС України комплексу з переробки РАВ, а також розпочався перший етап комплексних випробовувань на імітаторах РАВ («холодні» випробовування). Другий етап комплексних випробовувань з реальними РАВ («гарячі» випробування) розпочався 11 червня 2018 року. Створений вперше за часи незалежної України такий об’єкт із сучасним технологічним обладнанням – це суттєвий крок уперед у галузі ядерної енергетики, що дозволить підвищити рівень безпеки АЕС та зменшити вплив на навколишнє середовище.


27 грудня 2017 року комплекс з переробки РАВ на Запорізькій АЕС було введено в дослідну експлуатацію. Випробування комплексу на реальних РАВ з подальшим введенням в промислову експлуатацію заплановані також на 2018 рік. На ВП ХАЕС заплановано створення комплексу з переробки РАВ упродовж 2017-2021 років, на ЮУАЕС – 2019-2023 років.


Враховуючи високу пріоритетність виконання заходів щодо поводження з РАВ, проекти спорудження комплексів з переробки РАВ на ЗАЕС та РАЕС були включені до програм міжнародної технічної співпраці з Єврокомісією Tacis. Обсяг технічної допомоги за програмою Tacis для постачання обладнання для комплексів з переробки РАВ у ВП ЗАЕС і ВП РАЕС складав 21,4 млн євро, з них 12,567 млн євро – для спорудження комплексу на ЗАЕС та 8,81 млн євро – на РАЕС.

БЕЗ ТАКОГО КОМПЛЕКСУ З ПЕРЕРОБКИ РАВ, ЯК НА РАЕС, НЕ МОЖЕ БУТИ МАЙБУТНЬОГО У ЖОДНОЇ З УКРАЇНСЬКИХ АЕС. ЗАВДЯКИ ЗЛАГОДЖЕНОСТІ ТА ЗГУРТОВАНОСТІ КОЛЕКТИВУ РІВНЕНСЬКИХ АТОМНИКІВ УСПІШНО РЕАЛІЗОВАНО ВАЖЛИВИЙ, АКТУАЛЬНИЙ ТА СУЧАСНИЙ ПРОЕКТ. ОЛЕКСАНДР ШАВЛАКОВ, ПЕРШИЙ ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ, ТЕХНІЧНИЙ ДИРЕКТОР НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»

УПРАВЛІННЯ ВПЛИВОМ НА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

НАЕК «Енергоатом» сумлінно дотримується вимог природоохоронного законодавства стосовно збереження біологічного різноманіття на територіях впливу об’єктів Компанії, а також враховує результати громадських обговорень для здійснення планованої діяльності, як цього вимагає чинне законодавство України та міжнародні угоди у сфері оцінки впливу на довкілля. На сьогодні найбільший вплив на біорізноманіття оцінюється від реалізації проекту із завершення будівництва Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС). У зв’язку з реалізацією проекту завершення будівництва ТГАЕС у складі гідроагрегатів 3-6 з поетапним підвищенням нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м Компанія реалізовує низку заходів щодо збе- реження флори та фауни Національного парку «Бузький Гард» та Регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя».


У зоні впливу проекту, за результатами природних спостережень, виявлено місцезростання 49 видів судинних рослин, що мають міжнародний, національний та регіональний созологічні статуси, оскільки вони занесені до «Червоної книги України» (23 види); «Списку судинних рослин Миколаївської області, що потребують охорони» (19 видів); «Європейського червоного списку видів тварин і рослин, що перебувають на межі зникнення» (8 видів); Світового «Red List of threatened Plants» (7 видів).


Зустрічається також близько 300 видів наземних хребетних тварин, з яких найчисленнішою групою є птахи (211 видів), проміжне місце займають ссавці (70 видів) і плазуни (13 видів), а найменш численна – земноводні (9 видів). Зареєстровано 31 вид наземних комах, 3 види риб, 3 види плазунів, 19 видів птахів і 7 видів ссавців, що занесені до «Червоної книги України». Результати моніторингу та природних спостережень, виконаних у ході екологічної оцінки проекту підняття рівня Олександрівського водосховища, показали, що реалізація даного проекту не призведе до істотних змін популяцій раритетних видів. Проте їх сучасний стан викликає занепокоєння у зв’язку з посиленням таких чинників людської діяльності як рекреація, надмірний випас, сінокосіння, прокладання доріг і комунікацій, кар’єрні розробки та інші, що призводить до зниження їх популяційної стабільності.


У 2017 році вирішувалось питання щодо організації та проведення гідробіологічного моніторингу Ташлицької водойми-охолоджувача, Олександрівського водосховища в рамках добудови Ташлицької ГАЕС. Виконання такого моніторингу буде здійснено в 2018 році, а його результати увійдуть до окремого розділу звіту з Оцінки впливу на довкілля проекту. Окремо фінансуються заходи зі збереження флори та фауни Національного парку «Бузький Гард» та Регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», археологічні дослідження ложі Олександрівського водосховища, геоекологічний моніторинг та сейсмологічний моніторинг зони впливу Ташлицької ГАЕС.


Додаткові заходи з оцінки впливу діяльності Компанії на біорізноманіття з урахуванням характеру цього впливу, зачеплених видів, обсягу територій будуть здійснені в разі затвердження проектів добудови Ташлицької ГАЕС, будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС та проведення оцінки впливу на довкілля ВП «Рівненська АЕС».

0 % ВІД УСІХ КОШТІВ, ЩО НАДХОДЯТЬ НА ЗАВЕРШЕННЯ БУДІВНИЦТВА ТГАЕС, НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» СПРЯМОВУЄ НА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ПРИЛЕГЛОГО РЕГІОНУ. ЗА ЧАС ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ (З 2001 РОКУ) НА СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНУ СПРЯМОВАНО ПОНАД 0 МЛН ГРН.

ПРОТИСТОЯННЯ КЛІМАТИЧНИМ ЗМІНАМ

Атомні електростанції – найбільше джерело низьковуглецевої електроенергії серед базових видів енергогенерації. Значущість атомної енергії у контексті запобігання кліматичним змінам та досягнення Україною цілей Паризької угоди підкреслюється Стратегією низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року32, проект якої був опублікований Міністерством екології та природних ресурсів у 2017 році. Відповідно до Стратегії кліматичних цілей Україна може досягти, зокрема, завдяки збереженню вагомої ролі ядерної енергетики як низьковуглецевого джерела енергії, а саме «проведенню повторного ліцензування, покращення характеристик, підвищення ефективності існуючих АЕС за умов суворого дотримання безпекових показників, а також створення дієвого механізму нагромадження експлуатуючою організацією ядерних установок ресурсів для фінансування робіт зі зняття з експлуатації атомних енергоблоків».


НАЕК «Енергоатом» усвідомлює свій внесок у низьковуглецеве майбутнє країни та у своїй діяльності прагне ще більше мінімізувати викиди парникових газів на різних етапах виробництва. Одним з таких заходів є рішення про будівництво сонячної електростанції потужністю 13,6 МВт на території Запорізької АЕС. Площа забудови – 37 гектарів, станція нараховуватиме близько 5 тисяч панелей. Це пілотний проект Компанії, за результатами реалізації якого буде прийнято рішення стосовно подальшого руху Енергоатома у сфері відновлювальних джерел енергії.

Динаміка викидів СО2 НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», 2014-2017, т


Примітка:

* - Обсяг викидів парникових газів НАЕК «Енергоатом» у 2017 році зріс у зв’язку з проведенням понадрегламентних випробувань технологічного обладнання, насамперед дизельних генераторів ЗАЕС після проведення капітального ремонту.



Наочним прикладом очевидної переваги АЕС перед іншими джерелами виробництва базової електроенергії є порівняння обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Запорізькою АЕС та розташованою поруч з нею Енергодарською ТЕЦ: за останні 5 років газо-аерозольні викиди ЗАЕС становили 78 тонн, а ТЕЦ – 110 тис. тонн.


ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОЛОГІЮ

У 2017 році в Компанії почала діяти нова редакція Програми природоохоронної діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2017-2019 роки, що має на меті удосконалити діяльність Компанії за цим напрямком, зокрема, мінімізувати вплив нерадіаційних факторів на навколишнє середовище та забезпечити раціональне використання природних ресурсів.


Окрім цього, Енергоатом реалізовує низку екологічних заходів, спрямованих на зменшення впливу виробничої діяльності Компанії на довкілля. Ці заходи здійснюються, зокрема, в рамках виконання КзПБ. Значний обсяг витрат Компанії складають інвестиції у енергоефективні заходи та екологічні технології.

0 ,2 МЛН ГРН - ПЕРЕДБАЧЕНИЙ ОБСЯГ ІНВЕСТИЦІЙ НА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ».

Витрати НАЕК «Енергоатом» на охорону навколишнього природного середовища, 2014-2017, млн грн


Як і в попередні роки, найбільша частка екологічних податків Компанії – податок на утворення та зберігання радіоактивних відходів. Енергоатом й надалі ставитиметься з максимальною відповідальністю до своїх екологічних фінансових зобов’язань, дотримуючись норм законодавства та інвестуючи у нові технології.

Екологічний податок, сплачений НАЕК «Енергоатом», 2014-2017, млн грн

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБІЗНАНОСТІ СУСПІЛЬСТВА

Взаємодія із зацікавленими сторонами діяльності Компанії, зокрема інформаційна діяльність Енергоатома, регулюється понад 20 нормативно-правовими актами. Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» НАЕК «Енергоатом» зобов’язаний організовувати роботу з громадськістю з метою реалізації права громадян та їх об’єднань на одержання інформації у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, а також залучати громадян та їх об’єднання до участі у розгляді питань, що пов’язані з використанням атомної енергії. Інформаційна політика НАЕК «Енергоатом» ґрунтується на засадах відкритості, об’єктивності та оперативності.

Стратегічні цілі комунікації ДП «НАЕК «Енергоатом» з громадськістю

ПУБЛІЧНІ І ПРОЗОРІ ПРАВИЛА ВЗАЄМОДІЇ ІЗ ЗАЦІКАВЛЕНИМИ СТОРОНАМИ

ВІДКРИТА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА КОМПАНІЇ У РОБОТІ ЗІ ЗМІ ТА ГРОМАДСЬКІСТЮ

ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПІВ ПРОЗОРОСТІ ТА ПІДЗВІТНОСТІ У СВОЇЙ ДІЯЛЬНОСТІ

ПОБУДОВА ВЗАЄМОВІДНОСИН ІЗ ЗАЦІКАВЛЕНИМИ СТОРОНАМИ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ІНТЕРЕСІВ ТА ЕТИЧНИХ ВИМОГ



    Компанія прагне зробити свою комунікацію ефективною та зручною, тому для різних цільових аудиторій та зацікавлених сторін застосовуються різні засоби комунікації. Серед комунікаційних каналів НАЕК «Енергоатом»:
  • Друковані та інтернет ЗМІ, станційні газети, корпоративні видання, інформаційні брошури та буклети.
  • Офіційні та тематичні сторінки у соціальних мережах (Facebook, Twitter, Google+, Slideshare), канал на відеохостингу Youtube.
  • Громадські слухання та обговорення, участь у конференціях та круглих столах, неформальні зустрічі із зацікавленими сторонами, прес-тури.

Реалізуючи Екологічну політику, ДП «НАЕК «Енергоатом» активно взаємодіє із зацікавленими сторонами, думка яких враховується в реалізації екологічних заходів та виробничій діяльності, яка потенційно може мати вплив на оточуюче середовище.


Під час проведення громадських слухань, громадських обговорень і консультацій, які проводяться в рамках реалізації нових проектів (будівництво нових енергоблоків, продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС, реалізація інших інвестиційних проектів) Компанії обов’язковою є участь фахівців – екологів ДП «НАЕК «Енергоатом». Крім того, основні проекти Компанії супроводжуються розробленням та громадським обговоренням звітів з оцінки впливу на довкілля, якщо таке вимагається. Скарги та пропозиції зацікавлених сторін щодо екологічних аспектів діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» можуть подаватись або через загальні відділи Дирекції Компанії та її відокремлені підрозділи, або безпосередньо під час проведення громадських слухань та громадських обговорень.


Всі скарги та пропозиції розглядаються фахівцями Компанії, у т.ч. з екологічного напрямку, а запитувачам надається відповідь згідно з чинним законодавством.


Енергоатом приділяє значну увагу реалізації права громадян на доступ до публічної інформації відповідно до вимог чинного законодавства України та положень міжнародних угод, зокрема Орхуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Всього за 2017 рік Енергоатомом отримано та задоволено 74 запити на інформацію.


Важливим пріоритетом НАЕК «Енергоатом» залишається дотримання принципів прозорості та підзвітності. У 2017 році Енергоатом із показником 42 % став одним із двох державних підприємств, які увійшли до топ-10 компаній за Індексом прозорості і корпоративної соціальної відповідальності. А річний нефінансовий звіт, підготовлений та представлений Компанією у 2017 році, став першим презентованим нефінансовим звітом серед державних підприємств України за стандартами GRI.


Енергоатом планує й надалі приділяти значну увагу підвищенню довіри населення до інформації, що стосується роботи атомних електростанцій, підвищувати рівень поінформованості громадян щодо атомної енергетики, надавати оперативну, достовірну та зрозумілу для кожного інформацію щодо функціонування атомної енергії та її безпеки.

0 ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН, ЗОКРЕМА З ЖИТЛОВО-ПОБУТОВИХ, КАДРОВИХ ПИТАНЬ, З ПИТАНЬ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ТА ІНШИХ НАДІЙШЛО НА АДРЕСУ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ПРОТЯГОМ 2017 РОКУ.

ПЛАН ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО РЕАЛІЗАЦІЇ КЗПБ

Процес залучення зацікавлених сторін є невід’ємною складовою оцінки, управління та моніторингу управління екологічними і соціальними процесами, що пов’язані з інвестиційними проектами НАЕК «Енергоатом».


    Цей процес включає:
  • оприлюднення необхідної інформації для забезпечення змістовних консультацій із зацікавленими сторонами;
  • змістовні консультації зі сторонами, які зазнають або потенційно можуть зазнати впливу, та іншими зацікавленими сторонами;
  • реалізацію політики та використання процедур, згідно яких зацікавлені сторони можуть висловити свої коментарі або надати скарги.

План залучення зацікавлених сторін33 (ПЗЗС) був розроблений НАЕК «Енергоатом» з метою залучення сторін, що зацікавлені у реалізації КзПБ, та введений у дію у листопаді 2014 року. Документ регламентує діяльність щодо залучення зацікавлених сторін на весь період до завершення КзПБ.


ПЗЗС визначає порядок залучення зацікавлених сторін до консультацій, попередні переліки зацікавлених сторін, графік заходів з громадських обговорень реалізації КзПБ, контактну інформацію, механізми надання та розгляду запитань, зауважень, коментарів і скарг щодо реалізації КзПБ, включаючи соціальні та екологічні аспекти.


    Зокрема, до зацікавлених сторін віднесені:
  • персонал НАЕК «Енергоатом» та АЕС;
  • персонал компаній-підрядників;
  • населення міст-супутників АЕС та зони спостереження АЕС;
  • центральні та регіональні органи влади;
  • міжнародні інституції та організації;
  • всі зацікавлені особи як всередині країни, так і за її межами, що представлені як особисто, так і через органи місцевого самоврядування чи неурядові організації та інституції;
  • ЗМІ;
  • інші зацікавлені національні/державні організації та інституції. Збір та опрацювання запитань, зауважень та коментарів громадськості публікується у формі додатків до «Книги запитань-відповідей щодо КзПБ»34, яка також включає запитання стосовно екологічної оцінки КзПБ.

Протягом 2017 року запитання надходили переважно під час громадських обговорень «Звіту про екологічну оцінку КзПБ АЕС за 2012-2016 роки» у містах Нетішин, Вараш, Енергодар, публічних обговорень питань реалізації КзПБ та Плану екологічних і соціальних заходів у містах-супутниках АЕС. Одне питання надійшло на електронну адресу. Питання стосувалися як соціальних аспектів реалізації КзПБ, так і екологічних, зокрема зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, стан водних ресурсів й інших питань діяльності Компанії. Щоквартально на веб-сайті НАЕК «Енергоатом» оприлюднюється звітність про звернення громадян, зокрема, звернення працівників Компанії.

ПЛАНИ НА 2018 РІК ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ

У подальшому НАЕК «Енергоатом» продовжуватиме дотримуватися принципів підвищення безпеки роботи АЕС та мінімізації впливу своєї діяльності на довкілля і населення, щоб залишатися надійним безвуглецевим джерелом енергії.


    Основними напрямами діяльності Компанії у природоохоронній сфері на 2018 рік є наступні:
  • завершення транскордонних консультацій із зацікавленими сторонами за результатами оцінки впливу на довкілля ВП ЗАЕС та ВП ЮУАЕС;
  • початок нової процедури оцінки впливу на довкілля під час експлуатації енергоблоків ВП «Рівненська АЕС»: розробка відповідного Звіту для проведення у 2019 році транскордонних консультацій;
  • продовження закупівлі LED-ламп для використання у системах освітлення;
  • продовження реалізації заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій України;
  • проведення екологічного аудиту діяльності Компанії під час реалізації КзПБ;
  • запровадження зеленого офісу.