© 2017 ДП «НАЕК «Енергоатом»

Усі права захищенні

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ

Тетяна Амосова,
Директор з інвестицій та перспективного розвитку ДП «НАЕК «Енергоатом»

За результатами 2016 року саме енергетика стала однією з галузей-лідерів за темпами реформування. У тому числі завдяки реалізації інвестиційних проектів, котрі сприяють зміцненню енергетичної незалежності України.


Експерти визнають, що для всіх галузей енергетичного сектору необхідне впровадження новітніх, енергоефективнихvта екологічно безпечних технологій. І атомна енергетика – не виняток.


Наразі НАЕК «Енергоатом» впроваджує 11 пріоритетних інвестиційних проектів загальною затвердженою вартістю 66 724 млн грн. У зв’язку з інфляційними процесами нова орієнтовна вартість (за експертною оцінкою) на кінець 2016 року становила 114 883 млн грн.


Ці проекти спрямовані на підвищення рівня безпеки, збільшення виробництва електроенергії, нарощення експортного потенціалу Компанії та підтримання безпечного та ефективного функціонування діючих АЕС.


В рамках реалізації інвестиційних проектів Енергоатом співпрацює з лідерами світового ринку, оскільки розуміє, що такі проекти важливі, насамперед, для зміцнення енергонезалежності України та її економічного розвитку.


Серед нещодавніх досягнень Компанії слід відзначити залучення найбільшого в історії України кредиту європейських інституцій (Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейське співтовариство з атомної енергії) в енергетичному секторі – 600 млн євро. Компанія залучила ці кошти для виконання проекту «Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки АЕС України»38 Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України (КЗПБ) була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України No1270 від 07.12.2011 р. У 2012 р. КЗПБ була доповнена додатковими заходами щодо результатів проведення цільової переоцінки безпеки ядерних установок, розміщених на майданчиках АЕС («стрес-тестів»), з урахуванням уроків аварії на АЕС «Фукусіма-Даічі» в Японії. Термін дії КзПБ триватиме до 2020 року. Вартість реалізації КзПБ - 20,1 млрд грн. Детальніше про Програму: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1270-2011-п , що дозволить підвищити рівень безпеки енергоблоків українських АЕС до найвищих європейських стандартів.


Більш того, Енергоатом став єдиною компанією-оператором атомних електростанцій у світі, якому вдалося залучити кредитні ресурси ЄБРР з метою підвищення безпеки АЕС.


Продовження реалізації вже діючих інвестиційних проектів, підготовка до впровадження нових, а також співпраця з міжнародними партнерами – основні напрямки інвестиційної діяльності Енергоатома, котрі сприяють досягненню головної мети – створювати безпечну чисту енергію майбутнього.

ПІДХОДИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

За останні роки атомна енергетика довела, що є і лишатиметься в наступні десятиріччя базовою електрогенерацією України, адже забезпечує близько 60% потреби країни в електроенергії.


Саме тому результати діяльності атомної енергетики відображаються на економічних показниках всієї держави, а інвестиції у її розвиток є надзвичайно важливими.

Основні інвестиційні проекти ДП «НАЕК «Енергоатом»

Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України

Реконструкція системи технічного водопостачання ЮУАЕС

Спорудження комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів

Створення учбово-тренувального центру на ЗАЕС

Будівництво енергоблоків №3 та №4 ХАЕС

Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива

«Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз»

Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС

Реконструкція відкритих розподільчих споруд 750 кВ на РАЕС, ХАЕС і ЗАЕС


Мета інвестиційних проектів НАЕК «Енергоатом» – збільшення виробництва електроенергії тапідвищення енергетичної незалежності України, збільшення експортного потенціалу Компанії, підтримання безпечного та ефективного функціонування діючих АЕС, створення умов для продовження термінів експлуатації, поступове заміщення існуючих енергоблоків АЕС сучасними типами енергоблоків.

Карта реалізації інвестиційних проектів у період 2016-2022 рр.

2016


Реконструкція відкритої розподільчої споруди 750 кВ Рівненської АЕС


Реконструкція відкритої розподільчої споруди 750 кВ Хмельницької АЕС


2017


Учбово-тренувальний центр корпус «Г»


Розширення ВРП-750 кВ для підключення ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська»


Спорудження комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів (РАЕС, ЗАЕС) та введення в дослідну експлуатацію


2018-2019


Проектування та будівництво ЦСВЯП (пусковий комплекс)


Реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС


Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз»


Завершення будівництва ТГАЕС г/а № 3


2020


Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України


Завершення будівництва ТГАЕС г/а №4


2021-2022


Завершення будівництва ТГАЕС


Спорудження комплекса з переробки твердих радіоактивних відходів (ХАЕС)


Будівництво енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС


Інвестиційна діяльність НАЕК «Енергоатом» реалізується відповідно до інвестиційних програм, схвалених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а саме:

Обираючи пріоритетні проекти для інвестування, Енергоатом керується наступними критеріями:

  • Підтримання безпечного функціонування діючих АЕС та створення умов для продовження термінів експлуатації
  • Створення умов для енергетичної незалежності України
  • Термін реалізації 3-5 років та помірна вартість, що дозволяє реалізовувати їх за рахунок коштів тарифів на електричну та теплову енергію
  • Збільшення виробітку електроенергії за рахунок більш ефективного використання існуючих потужностей
  • Збільшення експортного потенціалу Компанії.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Частина інвестиційних проектів у галузі ядерної енергетики здійснюються НАЕК «Енергоатом» із залученням міжнародних партнерів. Це дозволяє отримати не лише фінансування, але і науково-технічну допомогу, а також сприяє впровадженню міжнародного досвіду у Компанії. Енергоатом налагодив співробітництво з міжнародними організаціями: Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ43 Детальніше про МАГАТЕ: https://www.iaea.org/ ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР44 Детальніше про ЄБРР http://www.ebrd.com/ukraine.html ), Європейською Комісією45 Детальніше про Європейську Комісію https://ec.europa.eu/ , Євратомом46 Детальніше про Європейську спільноту з атомної енергії (Євратом) https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/h2020-section/euratom , Міжнародною групою EUR47 Детальніше про EUR http://www.europeanutilityrequirements.org/ . Також Компанія співпрацює з провідними міжнародними компаніями-представниками країн з розвиненим ядерним потенціалом. Детальніше про це йтиметься далі у цьому розділі та розділі «Міжнародна діяльність та співробітництво у рамках міжнародної технічної допомоги».


У цьому звіті ми представимо ключові інвестиційні проекти Компанії.

КЛЮЧОВІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ

Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України

Про програму

Потужний землетрус та спровоковане ним цунамі у 2011 році призвели до аварії на японській АЕС «Фукусіма-Дайічі». Ця аварія поставила перед атомною енергетикою усього світу ультимативне питання – вдосконалитись або зникнути. Ця подія стала точкою відліку для багатьох провідних країн, у тому числі й для України, та кардинально змінила ставлення до безпеки на АЕС у всьому світі. У результаті в нашій країні було прийнято Комплексну (зведену) програму підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України (КзППБ), до якої включено всі заходи попередньої програми з підвищення безпеки та додаткові «постфукусімські» заходи, розроблені за результатами «стрестестів», що проходили на українських АЕС з урахуванням уроків аварії на японській АЕС «Фукусіма». Програма встановлює обов’язкові заходи з підвищення безпеки, які повинні бути реалізовані на кожному енергоблоці АЕС.

Мета Програми
  • підвищити рівень безпеки українських енергоблоків атомних електростанцій відповідно до нових міжнародних стандартів МАГАТЕ та ЄС;
  • знизити ймовірність пошкодження активної зони реактора й аварійних викидів радіоактивних речовин, у тому числі при важких аваріях;
  • зменшити кількість відмов обладнання енергоблоків атомних електростанцій та їх позапланових зупинок;
  • створити необхідні умови для прийняття рішень про можливість продовження термінів експлуатації енергоблоків атомних електростанцій.
Термін дії Програми

2012–2020 рр.



Основні напрямки роботи

Заміна обладнання на сучасне, більш надійне, безпечне та досконале устаткування.



Ефект

Підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС до найвищих європейських стандартів.



Фінансування

Орієнтовний обсяг фінансування 20,1 млрд грн.
Фінансування Програми здійснюється за рахунок власних коштів ДП «НАЕК «Енергоатом», а також за рахунок кредитних коштів ЄБРР/Євратом – починаючи з 2015 року.
НАЕК «Енергоатом» у 2014 році для виконання Програми залучила кредит європейських інституцій (Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейське співтовариство затомної енергії) на суму 600 млн євро. 48 Позикова угода з ЄБРР набрала чинності з 19.12.2014, позикова угода з Євратомомо набрала чинності з 28.05.2015 (загальна сума позики 600 млн євро). Детальніше про Угоду http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/985_032


Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України – основна програма, в рамках якої забезпечується підвищення надійності та безпеки українських енергоблоків.

Проектування та спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС

Про проект

Будівництво енергоблоків No3 та No4 Хмельницької АЕС (потужністю 1000 МВт кожний) розпочалось у 1986 році, але у 1990 році було призупинене дією мораторію на будівництво АЕС. На сьогодні будівельна готовність енергоблока No3 оцінюється у 75%, а готовність енергоблока No4 - у 28%. До реалізації цього проекту планується залучити компанії, які мають великий досвід виготовлення та технічного супроводження реакторних установок для енергоблоків ВВЕР-1000. Як постачальники обладнання розглядаються компанії Skoda J.S., Korea Hydro & Nuclear Power, Westinghouse, AREVA та інші.



Мета

Додаткове виробництво електроенергії, що сприятиме забезпеченню енергетичної незалежності України, виконанню планів її соціальноекономічного розвитку та посиленню ролі на міжнародному ринку електроенергії.



Термін реалізації проекту

ХАЕС №3 – 2023 рік

ХАЕС №4 – 2025 рік


Основні напрямки роботи

Монтаж корпусів реакторів та добудова існуючих конструкцій енергоблоків №3 та №4.


Ефект

Добудова енергоблоків ХАЕС дозволить у майбутньому зберегти виробничий потенціал атомної генерації, на долю якої припадає більше половини усієї електроенергії, що споживається в Україні.

Введення енергоблоків №3 та №4 ХАЕС в експлуатацію забезпечить щорічно додатковий відпуск 15 млрд кВт·год електроенергії в енергетичну систему України.

Вартість

Загальна затверджена вартість будівництва 36,8 млрд грн. 49 Загальна вартість проекту спорудження енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС вказана у цінах 2012 року згідно ТЕО, затвердженого розпорядженням КМУ від 04.07.2012 № 498-р.


Можливі джерела фінансування:

  • Компанія Skoda JS a.s. здійснює переговори з Чеським експортноімпортним банком для залучення інвестицій у проект в обсязі вартості основного обладнання РУ ВВЕР-1000 Skoda JS a.s. та в об’ємі поставок, робіт та послуг, що будуть виконуватися чеською стороною.
  • Власні кошти ДП «НАЕК «Енергоатом».
  • Залучення додаткових іноземних інвестицій, зокрема зацікавлених європейських та китайських інвесторів.
  • Одним із варіантів може бути реалізація інвестиційного проекту «Енергетичний міст Україна – Європейський Союз».

«Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз»50 Проект було затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №671-р «Про започаткування реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна– Європейський Союз» 15 червня 2015 року.

Про проект

Пілотний проект для стратегічної синхронізації енергетичної системи України з енергосистемою ЄС та розширення пропускної здатності енергосистеми України.

Передбачає залучення коштів для добудови енергоблоків No3 та №4 Хмельницької АЕС за рахунок експорту електроенергії з енергоблока №2 Хмельницької АЕС до країн ЄС.


Мета

Експорт української електроенергії. Забезпечення енергетичної незалежності України та інтеграція її в європейську енергосистему.


Реалізація проекту

2019 рік


Основні напрямки роботи

До зони відповідальності НАЕК «Енергоатом» за даним проектом відносяться модернізація енергоблока №2 Хмельницької АЕС та перепідключення його до Бурштинського острову, а також забезпечення резерву власних потреб енергоблока №2 ХАЕС при роботі на енергосистему ENTSO-E51 ENTSO-E – європейська мережа системних операторів передачі електроенергії. Детальніше: https://www.entsoe.eu .


Вартість

Орієнтовна вартість проекту 1,4 млрд грн.

Оскільки проект є повністю інвестиційним і не передбачає будь-якого навантаження на бюджет України (повернення інвестицій буде забезпечено за рахунок продажу електроенергії на європейському ринку), залучені кошти країна зможе спрямувати на розвиток та модернізацію електроенергетичної інфраструктури держави, підвищення ефективності і потужності українських енергоблоків, а також для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС, які на сьогодні знаходяться в законсервованому стані з високим ступенем будівельної готовності.


Ефект

НАЕК «Енергоатом» вийде на енергетичний ринок ЄС, почнеться інтеграція об’єднаної енергетичної системи України з європейською мережею системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E. Довгостроковий контракт на експорт електроенергії з блоку No2 ХАЕС слугуватиме фінансовим інструментом добудови третього та четвертого блоків ХАЕС у якості застави для отримання кредитних коштів без суверенних гарантій.


Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП)

Про проект

Будівництво ЦСВЯП у Чорнобильській зоні відчуження 52 Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних АЕС будується в Чорнобильській зоні відчуження (Київська область) відповідно до Закону України про ЦСВЯП від 09.02.2012 №4384. . До останнього часу вітчизняні АЕС працювали виключно на паливі російського постачальника АТ «ТВЕЛ», але з 2005 року тепловиділяючі збірки японсько-американської компанії Westinghouse почали експлуатуватись на українських АЕС. На сьогодні відпрацьоване ядерне паливо «ТВЕЛ» з наших станцій (крім ЗАЕС) ми відправляємо на зберігання з подальшою переробкою до Росії. Спорудження ЦСВЯП забезпечить власні потужності для тривалого та безпечного зберігання в Україні відпрацьованого палива як «ТВЕЛ», так і Westinghouse.


Мета

Удосконалення системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) вітчизняних АЕС з метою посилення енергетичної незалежності України завдяки відмові від послуг з вивезення ВЯП до Російської Федерації.


Основні напрямки роботи

Спорудження ЦСВЯП, виготовлення обладнання та спеціальних контейнерів для ВЯП за технологією Holtec International (США).


Термін реалізації проекту

До 2050 року, у т. ч. пусковий комплекс – 2019 рік.


Ефект

Заощадить до $200 млн щорічно – саме стільки сплачує Україна, вивозячи ВЯП до Росії. Будівництво і експлуатація ЦСВЯП – це створення робочих місць для персоналу, що вивільняється з ЧАЕС, та місцевого населення, це – інвестиції у соціальну сферу Іванківського, Поліського районів та м. Славутич Київської обл.


Вартість

Вартість реалізації проекту ЦСВЯП визначено у проекті будівництва сховища, затвердженому розпорядженням КМУ від 07.06.2017 No380-р. Ця сума складає 37,22 млрд грн. З них 4,76 млрд грн необхідно для спорудження та введення в експлуатацію 1-го пускового комплексу сховища, що дозволить розпочати його експлуатацію.


Джерела фінансування

Тариф, кредитні кошти.


Спорудження комплексів з переробки радіоактивних відходів (РАВ)

Одним із основних заходів удосконалення системи поводження з РАВ на АЕС є створення комплексів для переробки радіоактивних відходів. У комплексах буде використовуватися сучасне обладнання та апробовані технології, такі як спалювання, суперпресування, дезактивація.



Мета

Впровадження технологій поводження з РАВ з метою підготовки РАВ до передачі їх на довгострокове зберігання і захоронення.


Введення у дослідну експлуатацію

Запорізька АЕС: кінець 2018 року.

Рівненьска АЕС: кінець 2018 року.

Хмельницька АЕС: 2021 р.

Южно-Українська АЕС: 2021 р.

Ефект

Введення в експлуатацію комплексних ліній для переробки РАВ у ВП АЕС дозволить:

  • здійснювати переробку РАВ, отриманих при поточній експлуатації енергоблоків, а також накопичених на майданчиках АЕС з початку експлуатації;
  • упорядкувати тимчасове зберігання РАВ на майданчиках АЕС;
  • підготувати РАВ для передачі на довготривале зберігання і захоронення в спеціалізованих сховищах ДСП «ЦППРВ».

Вартість

Вартість будівництва 2,456 млрд грн.


Джерела фінансування

Тариф, програма технічної допомоги Євросоюзу TACIS (21,4 млн євро).


Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС

Ташлицька гідроакумулююча електростанція (ТГАЕС) є складовою Южно-Українського енергетичного комплексу. ТГАЕС - це своєрідний акумулятор. Піднята в її верхнє водосховище вода в будь-який час може бути використана для виробництва електроенергії на піках споживання, що є дуже актуальним для України в умовах дефіциту вугілля.



Мета

Виведення ТГАЕС на повну проектну потужність (зараз працює лише 2 з 6 передбачених проектом гідроагрегатів).


Основні роботи

Збільшення верхнього водоймища ТГАЕС з 3,5 млн м3 до 14,4 млн м3 (корисний об’єм). Підняття рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м. Завершення загально будівельних робіт, закупівля та монтаж обладнання.


Термін реалізації

2021 рік.


Ефект

Покриває дефіцит високоманеврених генеруючих потужностей та створює резерв потужностей для виробництва електроенергії в період піків її споживання. Також вирішує проблему водопостачання для Миколаївської області.


Вартість

Орієнтовна вартість робіт 14,182 млрд грн.


Джерела фінансування

Тариф, залучені кошти, у т.ч. міжнародних фінансових організацій.


Реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС

Мета

Зняття обмежень виробництва електроенергії ЮУАЕС через високу температуру води в системах охолодження у літній період.


Основні роботи

Будівництво п’яти бризкальних басейнів та насосної станції на березі Південного Бугу.


Термін реалізації проекту

2018–2019 рр.


Ефект

Збільшення середньорічного виробництва електроенергії на 700 млн кВт·год без нових генеруючих потужностей, що дозволить збільшити щорічний дохід Компанії приблизно на 391,8 млн грн.


Вартість

Затверджена вартість будівництва 986 млн грн.


Джерела фінансування

Тариф Енергоатома на відпуск електроенергії.


Створення учбово-тренувального центру Корпус Г на Запорізькій АЕС

Про проект

Учбово-тренувальний центр Корпусу Г на Запорізькій АЕС 53 Проект «Створення національного центру підготовки ремонтного і керівного персоналу НАЕК «Енергоатом» на базі УТЦ Запорізької АЕС» розпочато у 2009 році в рамках програми міжнародного технічного співробітництва між Європейським Союзом та Україною. До реалізації проекту долучились провідні європейські компанії у сфері атомної енергетики, зокрема німецькі AREVA NP GmbH та CA&R Engineering. – це унікальний міжнародний проект з підготовки ремонтного та керівного персоналу. Його унікальність полягає в тому, що на базі Центру, розташованого на Запорізькій АЕС, буде функціонувати повномасштабний тренажер – майже аналогічний реакторному острову. Також будуть облаштовані 23 лабораторії та 159 тренажерів. Створення учбово-тренувального центру Корпус Г стане ядром учбового корпусу Національного центру підготовки персоналу (НЦПП).


Мета проекту

Підготовка всіх категорій персоналу для забезпечення надійної та безпечної експлуатації енергоблоків АЕС.

Термін реалізації проекту

2017 рік.


Фінансування

Орієнтовна вартість будівництва – 729 млн грн.

Бюджет європейської частини проекту становить 13 млн євро, в т.ч.:


  • Обсяг фінансування за контрактами – 7,3 млн євро
  • Сервісний контракт – 5,7 млн євро

Єврокомісією прийнято зобов’язання щодо забезпечення центру методичними матеріалами, засобами навчання спеціального призначення (повномасштабними тренажерами), технічними засобами навчання загального призначення (офісними меблями, комп’ютерною і проекційною технікою).

РЕЗУЛЬТАТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЗА 2016 РІК

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ, ЯКІ БУЛО ЗАВЕРШЕНО У 2016 РОЦІ

  • Завершено реконструкцію відкритих розподільчих споруд 750 кВ на Рівненській та Хмельницькій АЕС.

Це дало можливість забезпечити додатково електроенергією дефіцитні центральні регіони України, зменшити вдвічі диспетчерські обмеження для РАЕС. За 2016 рік через нову ВЕЛ 750 кВ «РАЕС – П/С «Київська» було поставлено 5,3 млрд кВт·год електроенергії. ХАЕС завершила 2016 рік з рекордним показником виробництва – майже 15 млрд кВт·год електроенергії, КВВП – 82,5%.

  • Завершено реконструкцію приміщень на ВП «АРС» для розміщення тренажерних циклів стенду інспекції і ремонту палива СІРП та приміщення No138 у військовому містечку частини Нацгвардії України No3045 з охорони РАЕС.

Упродовж 2016 року в Компанії використано коштів за усіма інвестиційними програмами на суму 6 млрд 049,4 млн грн, що на 58% більше ніж за 2015 рік.

ПРОЕКТИ, ЩО РЕАЛІЗОВУВАЛИСЯ У 2016 ТА 2017 РР.

  • Триває виконання заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України.
  • Проект будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС у 2016 році отримав низку важливих регуляторних дозволів, а 6 липня 2017 року Енергоатом отримав ліцензію на право провадження діяльності на етапах життєвого циклу «будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки» Державної інспекції ядерного регулювання України. Таким чином, завершено регуляторний етап проекту та дано старт активній фазі будівельних робіт на майданчику сховища.
  • Триває підготовка пілотного проекту для стратегічної синхронізації енергетичної системи України з енергосистемою ЄС та розширення пропускної здатності енергосистеми України – «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз».
  • Впродовж 2016 року виконано значний обсяг робіт із спорудження відкритої розподільчої споруди 750 кВ ЗАЕС. За умови забезпечення проекту достатнім фінансуванням його завершення очікується у вересні 2017 року, що дозволить підключити повітряну лінію 750 кВ «Запорізька – Каховська».
  • Триває будівництво Комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів (КП РАВ) на майданчиках АЕС. На РАЕС та ЗАЕС очікується введення в дослідну експлуатацію до кінця 2017 року.
  • Продовжено роботу зі створення учбово-тренувального центру Корпус Г на Запорізькій АЕС.
  • За проектом реконструкції технічного водопостачання ЮУАЕС протягом 2016 року пройдено шлях від затвердження його кошторису розпорядженням КМУ до відновлення активних будівельних робіт наприкінці року. Проектний термін реалізації цього проекту становить 36 місяців і на сьогодні дотримується.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Компанія здійснила супровід до стадії затвердження 20 проектів будівництва загальною вартістю 2 млрд 849 млн грн. Ще за 5 проектами із загальною вартістю 3 млрд 587 млн грн розроблено проектно-кошторисну документацію, отримано позитивні висновки експертизи та здійснюється погодження.


Головним серед них є проект добудови гідроагрегату №3 Ташлицької ГАЕС, який передано на розгляд державної експертизи. За умови отримання фінансування у 2017 році, будівництво пускового комплексу можливо завершити у 2018 році.


У 2016 році затверджено та схвалено НКРЕКП середньострокову інвестиційну програму Компанії на 2017-2021 рр. із загальною сумою капітальних вкладень 115 млрд 331 млн грн.

ПЛАНИ НА 2017 РІК ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ

У 2017 році НАЕК «Енергоатом» продовжить працювати за пріоритетними інвестиційними проектами:

  • реалізація Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України;
  • пілотний проект «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз»;
  • проект реконструкції системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС;
  • завершення будівництва Ташлицької ГАЕС;
  • будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива;

Також планується завершити будівництво відкритої розподільчої споруди 750 кВ на Запорізькій АЕС, учбово-тренувального центру Корпус Г на Запорізькій АЕС, спорудити комплекси з переробки твердих радіоактивних відходів на Запорізькій та Рівненській АЕС, а також розпочати будівництво комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів на Хмельницькій АЕС.