© 2018 ДП «НАЕК «Енергоатом»

Усі права захищенні

ІНВЕСТУЄМО В ЕНЕРГЕТИЧНЕ МАЙБУТНЄ

Тетяна Амосова
Директор з інвестицій та перспективного розвитку ДП «НАЕК «Енергоатом»

Енергетика є базовою галуззю економіки України, від якої залежить зростання добробуту громадян і соціальна стабільність в країні. За часткою ВВП, часткою сплачених податків та кількістю зайнятого населення ДП «НАЕК «Енергоатом» — визнаний лідер електроенергетики. Кожен другий український кіловат виробляємо ми. Однак провідна позиція для нас — це, в першу чергу, відповідальність. Тож свою інвестиційну діяльність ми будуємо на трьох ключових пріоритетах.


По-перше, найважливіше для нас — це безпека. Мінімізація впливу на навколишнє середовище та уникнення аварійності є ключовими питаннями для Компанії. Інвестиційні проекти необхідні для підвищення рівня безпеки енергоблоків до найвищих стандартів. Цьому присвячена Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України, проект «Спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива» та проекти створення комплексів із переробки РАВ.


По-друге, електроенергія є двигуном економіки. Плануючи інвестиції, ми піклуємося про енергобаланс майбутнього, адже працюємо над розбудовою потужностей. Цьому присвячені проекти «Розбудова Южно-Українського енергетичного комплексу» та «Добудова енергоблоків № 3, 4 ХАЕС».


По-третє, ми повинні приносити кошти державі. Інвестиційна програма має скорочувати витрати та генерувати нові прибутки, як це робить проект «Енергетичний міст «Україна – ЄС».


Всі три пріоритети органічно взаємодіють один з одним та враховуються під час прийняття кожного інвестиційного рішення ДП «НАЕК «Енергоатом».


За 2017 рік у Компанії профінансовано інвестиційних проектів на суму 6 946,3 млн грн з ПДВ, що на 15 % більше, ніж за 2016 рік (6 049,4 млн грн з ПДВ). З них освоєно капітальних вкладень на суму 5 999,5 млн грн з ПДВ, що на 6 % більше, ніж за відповідний період минулого року (5 642,5 млн грн з ПДВ).


Наступного (2018-го) року ми продовжимо реалізацію пріоритетних інвестиційних проектів Компанії, адже саме від них залежить стратегічний розвиток атомної енергетики.

ОСНОВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ КОМПАНІЇ

ДП «НАЕК «Енергоатом» є одним з найбільших підприємств України за рівнем капітальних інвестицій. Ми вкладаємо кошти у розвиток виробництва, продовження терміну експлуатації енергоблоків, підвищення рівня безпеки та зменшення впливу на навколишнє середовище.


    Пріоритетами інвестиційної діяльності Компанії є:
  • підтримка безпечного функціонування діючих АЕС та продовження термінів експлуатації енергоблоків;
  • створення умов для забезпечення енергетичної незалежності України;
  • збільшення виробітку електроенергії за рахунок більш ефективного використання існуючих потужностей;
  • збільшення експортного потенціалу Компанії;
  • першочерговий вибір проектів з терміном реалізації не більше 3-5 років.

У 2017 році в Компанії на стадії реалізації та підготовки знаходилися 10 основних інвестиційних проектів загальною затвердженою вартістю 102 559 млн грн. У зв’язку з інфляційними процесами загальну вартість проектів було відкориговано. Нова орієнтовна вартість 10 основних інвестиційних проектів, за експертною оцінкою, становить 150 473 млн грн.

10 ОСНОВНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ЗАГАЛЬНОЮ ВАРТІСТЮ БЛИЗЬКО 0 МЛРД ГРН ЗНАХОДИЛИСЯ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПІДГОТОВКИ В 2017 РОЦІ.

Інвестиційна програма охоплює наступні проекти:

КОМПЛЕКСНА (ЗВЕДЕНА) ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС УКРАЇНИ;

РЕКОНСТРУКЦІЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ЮЖНО-УКРАЇНСЬКОЇ АЕС;

СПОРУДЖЕННЯ КОМПЛЕКСІВ З ПЕРЕРОБКИ ТВЕРДИХ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ НА МАЙДАНЧИКАХ АЕС;

СТВОРЕННЯ УЧБОВО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ЦЕНТРУ КОРПУС «Г» НА ЗАПОРІЗЬКІЙ АЕС;

БУДІВНИЦТВО ЕНЕРГОБЛОКІВ № 3, 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС;

БУДІВНИЦТВО ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА;

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ»;

ЗАВЕРШЕННЯ БУДІВНИЦТВА ТАШЛИЦЬКОЇ ГАЕС;

РЕКОНСТРУКЦІЯ ВІДКРИТОЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ СПОРУДИ 750 КВ НА ЗАПОРІЗЬКІЙ АЕС.

5 проектів у 2017 році були визначені у документах Компанії як пріоритетні:

БУДІВНИЦТВО ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА;

СПОРУДЖЕННЯ КОМПЛЕКСУ З ПЕРЕРОБКИ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ НА ВП «ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС»;

СПОРУДЖЕННЯ КОМПЛЕКСУ З ПЕРЕРОБКИ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ НА ЗАПОРІЗЬКІЙ АЕС. РЕКОНСТРУКЦІЯ (КОРИГУВАННЯ);

РЕКОНСТРУКЦІЯ ВІДКРИТОГО РОЗПОДІЛЬЧОГО ПРИСТРОЮ (ВРП-750 КВ) НА ЗАЕС ДЛЯ ПІДКЛЮЧЕННЯ ПЛ 750 КВ «ЗАПОРІЗЬКА-КАХОВСЬКА. КОРИГУВАННЯ»;

СТВОРЕННЯ УЧБОВО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ЦЕНТРУ КОРПУС «Г» НА ЗАПОРІЗЬКІЙ АЕС.



Також протягом 2017 року на законодавчому рівні було затверджено 7 проектів капітального будівництва загальною вартістю 41 064 млн грн, з них 5 проектів на рівні Кабінету Міністрів України, а 2 – на рівні Міненерговугілля. П’ять важливих інвестиційних проектів в 2017 році було здано в дослідно-промислову експлуатацію. На Запорізькій АЕС: Учбово-тренувальний центр Корпус «Г», газовий корпус, комплекс з переробки радіоактивних відходів та ВРП-750 кВ; на Рівненській АЕС: комплекс з переробки радіоактивних відходів.


У 2017 році Компанія одержала ліцензію Держатомрегулювання на роботу над етапами життєвого циклу «Будівництво» та «Введення в експлуатацію» ядерної установки «Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива» (ЦСВЯП). Стартували будівельні роботи на майданчику ЦСВЯП. Компанія «Холтек Інтернешнл» розпочала постачання основного обладнання (контейнерів) до України.


ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснило великий обсяг будівельних робіт за проектом «Реконструкція системи техводопостачання ВП «Южно-Українська АЕС». У 2017 році завершено будівельно-монтажні роботи на двох бризкальних басейнах, підготовано котлован та побудовано бетонну основу під фундамент насосної станції. Здійснено коригування проекту у зв’язку зі зміною конструктивних і компонувальних рішень щодо насосної станції, які пов’язані з установкою нових основних насосних агрегатів, додаткових проектних рішень (на підставі результатів актуалізованих інженерно-геологічних вишукувань на майданчику розміщення споруд об’єкта будівництва) та збільшенням вартості будівельних матеріалів і обладнання.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Міжнародне співробітництво є важливим для Компанії з багатьох причин. Це й залучення інвестицій та позикових коштів, й обмін технологіями, і впровадження міжнародних стандартів безпеки. Наші партнери роблять вагомий внесок майже в усі проекти, які реалізує ДП «НАЕК «Енергоатом». Багато з інвестиційних проектів у галузі ядерної енергетики здійснюються НАЕК «Енергоатом» у співпраці з міжнародними партнерами. Перевага такої співпраці полягає не лише в отриманні фінансування, оскільки Компанії вкрай важливо залучати науково-технічну підтримку та сприяти впровадженню на своїх потужностях міжнародного досвіду.


    В рамках міжнародної діяльності в 2017 році ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжило тісну взаємодію з такими міжнародними організаціями як:
  • Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ);
  • Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР);
  • Європейська Комісія;
  • Євратом;
  • Міжнародна група EUR.

НАЕК «Енергоатом» постійно співпрацює з провідними компаніями з країн, що володіють розвиненим ядерним потенціалом. Так, наприклад, у рамках добудови енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС було проведено коригування техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), в якому передбачено застосування реакторної установки ВВЕР-1000 Skoda JS із впровадженням додаткових систем безпеки на підставі даних, що були надані Skoda JS a.s. та UJV Rez a.s. Значний обсяг робіт було здійснено в рамках співпраці з компаніями CNNC (Китай) та KHNP (Південна Корея). А для реалізації проекту «Енергетичний міст Україна – Європейський Союз» було створено міжнародний консорціум у складі компаній Polenergia International S.àr.l., EDF Trading Limited та Westinghouse Electric Sweden AB.


Інвестиційні проекти «Створення Учбово-тренувального центру Корпус «Г» на Запорізькій АЕС» та створення комплексів з переробки радіоактивних відходів на Запорізькій та Рівненській АЕС реалізовані у співпраці з міжнародними партнерами.

Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки АЕС України


ОПИС ПРОГРАМИ

Посилена увага до питання безпеки у світі серед іншого спричинена й аварією на японській АЕС «Фукусіма-Дайічі», що виникла через потужний землетрус та спровоковане ним цунамі у 2011 році. Цей випадок поставив перед атомною генерацією в усіх країнах гостру проблему підвищення рівня ядерної та радіаційної безпеки діючих АЕС. З метою вирішення вищезазначеної проблеми в Україні було прийнято Комплексну (зведену) програму підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС (КзПБ). Отже додаткові постфукусімські заходи, розроблені за результатами «стрес-тестів», стали доповненням до загальної програми (з підвищення рівня безпеки українських АЕС), що була розроблена Компанією та представлена у звіті з ядерної безпеки (редакція 2 від 11 листопада 2011 року), враховувала рекомендації Спільного звіту ЄК-МАГАТЕ-Україна (Заключний звіт, лютий 2010 року). Реалізація проекту КзПБ здійснюється спільно з міжнародними організаціями – ЄБРР та Євратомом.

МЕТА ПРОГРАМИ

  • Підвищити рівень безпеки українських енергоблоків атомних електростанцій відповідно до нових міжнародних стандартів МАГАТЕ та ЄС.
  • Знизити ймовірність пошкодження активної зони реактора й аварійних викидів радіоактивних речовин, зокрема у разі важких аварій.
  • Зменшити кількість відмов обладнання енергоблоків атомних електростанцій та їх позапланових зупинок.

ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ

Підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС до найвищих європейських стандартів.

ЩО ЗРОБЛЕНО СТАНОМ НА КІНЕЦЬ 2017 РОКУ

Компанією було профінансовано інвестицій капітального характеру на суму 3 418,6 млн грн (з ПДВ) за 2017 рік. З них за рахунок власних коштів ДП «НАЕК «Енергоатом» – 1 711,8 млн грн. Ще 1706,8 млн грн – за рахунок кредиту ЄБРР та Євратома16.

НА 0 ,6 МЛН ГРН ПРОФІНАНСОВАНО ІНВЕСТИЦІЙ КАПІТАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ У КЗПБ ЗА 2017 РІК.

Актуальна КзПБ передбачає реалізацію 1 295 блоко-заходів (1 082 – за проектом, 213 – додаткові). Станом на кінець 2017 року завершене виконання 731 блоко-заходу (663 – за проектом, 68 – додаткових). Також важливим результатом 2017 року є завершення чергової (другої) Екологічної оцінки КзПБ (детальніше про це – у наступних розділах даного Звіту).

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Затверджений обсяг фінансування – 20,1 млрд грн. Фінансування Програми здійснюється за рахунок власних коштів ДП «НАЕК «Енергоатом», а також за рахунок кредитних коштів ЄБРР та Євратома (починаючи з 2015 року).




ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

2012 – 2020 рр.

Проектування та спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС


ОПИС ПРОЕКТУ

Будівництво енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС (потужністю 1 000 МВт кожний) розпочалося у 1986 році. Але у 1990 році воно було призупинене дією мораторію на будівництво АЕС. Зараз будівельна готовність енергоблоку № 3 становить 75 %, а № 4 – 28 %.


Для будівництва заплановано залучити компанії, що мають великий досвід виготовлення та технічного супроводу реакторних установок для енергоблоків ВВЕР-1000. Серед них можуть бути Skoda JS a.s., Korea Hydro & Nuclear Power, Westinghouse, AREVA та інші.

МЕТА ПРОЕКТУ

Збільшення виробничих потужностей атомної енергогенерації.

ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ

Добудова енергоблоків Хмельницької АЕС дозволить у майбутньому зберегти виробничий потенціал атомної генерації, на долю якої припадає більше половини усієї електроенергії, що споживається в Україні.

ЩО ЗРОБЛЕНО СТАНОМ НА КІНЕЦЬ 2017 РОКУ

У 2017 році було завершено коригування техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС. У лютому 2017 року відбулось засідання Секції «Ядерно-енергетичний комплекс» НТР Міненерговугілля з метою розгляду коригованого ТЕО будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС. За результатами даного розгляду прийняте рішення щодо схвалення ТЕО науково-технічною радою Міненерговугілля. У травні 2017 року Державне підприємство «Укрдержбудекспериза» надало позитивний висновок щодо експертизи проектної документації за ТЕО будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС.

ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРИЗА» НАДАЛО ПОЗИТИВНИЙ ВИСНОВОК ЩОДО ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА ТЕО БУДІВНИЦТВА ЕНЕРГОБЛОКІВ № 3, 4 ХАЕС У 2017 РОЦІ.

Відповідні матеріали відкоригованого ТЕО будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС були надані до Міністерства екології та природних ресурсів України з метою проведення еко- логічної експертизи. Паралельно розпочато процедуру щодо затвердження ТЕО будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС на законодавчому рівні.

ВАРТІСТЬ

Відкоригована загальна кошторисна вартість проекту будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС становить 72 437,5 млн грн.




ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Очікуваний термін введення в експлуатацію енергоблоку № 3 Хмельницької АЕС – 2025 рік.

Спорудження комплексів з переробки РАВ на АЕС


ОПИС ПРОЕКТУ

Створення комплексів для переробки радіоактивних відходів (КПРАВ) є одним із основних заходів удосконалення системи поводження з РАВ на АЕС. У цих комплексах буде використано сучасне обладнання та апробовані технології, такі як спалювання, суперпресування та дезактивація. В рамках реалізації програми Компанії за даним напрямком передбачається створення комплексів з переробки РАВ на всіх діючих АЕС України.

МЕТА ПРОЕКТУ

Впровадження технологій поводження з РАВ з метою підготовки відходів до передачі їх на довгострокове зберігання або захоронення.

ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ

Впровадження комплексних ліній з переробки радіоактивних відходів на українських АЕС дозволить підготувати РАВ до передачі їх у власність держави на довготривале зберігання та захоронення, суттєво зменшити обсяг РАВ на промислових майданчиках ВП АЕС, раціонально використовувати обсяг сховищ РАВ, зменшити дозові навантаження на обслуговуючий персонал, підвищити культуру безпеки в галузі поводження з РАВ.

ЩО ЗРОБЛЕНО СТАНОМ НА КІНЕЦЬ 2017 РОКУ

ВП «ЗАПОРІЗЬКА АЕС»: Розпорядженням від 05.04.2017 № 239-р Уряд перезатвердив проект будівництва КПРАВ у ВП «Запорізька АЕС». У грудні 2017 року були проведені попередні комплексні випробування обладнання та установок КПРАВ. КПРАВ ВП «Запорізька АЕС» введено в дослідну експлуатацію та розпочато випробування за першим етапом (на імітаторах РАВ).

ВП «РІВНЕНСЬКА АЕС»: Міненерговугілля України наказом від 04.05.2016 № 294 затвердило проект «Будівництво комплексу з переробки радіоактивних відходів Рівненської АЕС» (Коригування)». Будівельні роботи завершено на 100 %. Об’єкт введено у дослідну експлуатацію. У грудні 2017 року Компанія виконала комплексні випробування КПРАВ за 1 етапом на імітаторах РАВ на установках вилучення, фрагментації, цементування, пресування та вимірювання активності.

ВП «ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС»: Розпорядженням від 05.04.2017 № 240-р КМУ затвердив проект будівництва КПРАВ у ВП ХАЕС. Проводиться інтенсивна підготовка до процедури закупівель обладнання з довготривалим терміном виготовлення.

ВП «ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АЕС»: Міненерговугілля України наказом від 02.02.2017 № 93 затвердило проект будівництва КПРАВ ВП Южно-Українська АЕС (І черга). У 2017 році укладено договір щодо постачання установки паспортизації РАВ.

0 ,4 МЛН ГРН СКЛАДАЄ ЗАГАЛЬНА КОШТОРИСНА ВАРТІСТЬ СПОРУДЖЕННЯ КОМПЛЕКСІВ З ПЕРЕРОБКИ РАВ НА ДІЮЧИХ АЕС УКРАЇНИ.

ВАРТІСТЬ

ВП «ЗАПОРІЗЬКА АЕС»: Кошторисна вартість складає 662,2 млн грн (зокрема й обладнання – на 168 млн грн, що було отримане за програмою TACIS).

ВП «РІВНЕНСЬКА АЕС»: Кошторисна вартість складає 341,7 млн грн (зокрема й обладнання – на 104 млн грн, отримане за програмою TACIS).

ВП «ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС»: Вартість проекту складає 1 164,4 млн грн.

ВП «ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АЕС»: Вартість будівництва КПРАВ у ВП «Южно-Українська» АЕС – 287,7 млн грн.

ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

ВП «ЗАПОРІЗЬКА АЕС»: Дослідну експлуатацію на реальних РАВ заплановано з листопада 2018 року. Введення КПРАВ у промислову експлуатацію заплановано на грудень 2018 року.

ВП «РІВНЕНСЬКА АЕС»: Проведення 2-го етапу комплексних випробувань КПРАВ на гарячих РАВ заплановано в травні 2018 року. Введення КПРАВ в промислову експлуатацію планується в червні 2018 року.

ВП «ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС»: 2017-2023 роки.

ВП «ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АЕС»: Реалізація проекту розпочнеться з 2019 року, після завершення всіх робіт на будівництві КПРАВ ВП «Запорізька АЕС» та ВП «Рівненська АЕС».

Створення учбово-тренувального центру «Корпус «Г» на Запорізькій АЕС


ОПИС ПРОЕКТУ

Профінансований урядом України, спільно з Європейською Комісією, тренажерний комплекс є сучасною навчальною базою для підготовки за напрямками «технічне обслуговування», «ремонт та експлуатація обладнання ядерної установки з реактором ВВЕР-1000».

Учбово-тренувальний центр – це міжнародний проект з підготовки як ремонтного персоналу, так і керівників Компанії.

Його особливість полягає в тому, що на базі комплексу функціонуватимуть спеціалізовані лабораторії, тренажери, стенди з техномеханічним та електротехнічним обладнанням, системи автоматики та управління технологічними процесами, в тому числі повномасштабна копія однієї петлі реакторної установки, включаючи реактор, парогенератор, головний циркуляційний насос, компенсатор тиску, гідроємність САОЗ та трубопроводи І контуру.

Тренажерний комплекс здійснюватиме підготовку з урахуванням передової світової практики з акцентом на виконання реальних процедур з технічного обслуговування та ремонту на реальному обладнанні енергоблоків з реактором ВВЕР-1000. Підтримка Єврокомісії була також спрямована на забезпечення Центру сучасними навчально-методичними матеріалами, тренажерами спеціального призначення, оснащення учбових аудиторій сучасним обладанням для проведення занять.

МЕТА ПРОЕКТУ

Підготовка та підвищення кваліфікації персоналу АЕС з метою зменшення впливу людського чинника на безпечну роботу енергоблоків, можливість навчання персоналу в умовах, максимально наближених до роботи енергоблоку та моделювання аварійних ситуацій.

ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ

Створення УТЦ стане ядром для галузевої системи підготовки спеціалістів-ремонтників, персоналу технічної підтримки та експлуатації, керівників Компанії різних рівнів. На базі Центру відбуватиметься обмін міжнародним досвідом провідних експлуатуючих організацій різних країн, а також підготовка спеціалістів для країн-новачків.

ЩО ЗРОБЛЕНО СТАНОМ НА КІНЕЦЬ 2017 РОКУ

1 вересня 2017 року відбулося урочисте відкриття Центру та розпочата дослідна експлуатація тренажерного комплексу. Змонтовано та вводиться в експлуатацію все основне обладнання, яке дозволяє виконувати збирання-розбирання реактора, перевантаження імітаторів паливних збірок та інші ремонтні операції, що виконуються при планових ремонтах енергоблоків. Проводяться валідаційні заняття для уточнення навчально-методичних матеріалів, програм, стажування інструкторського персоналу. Триває підготовка з прийняття іноземних спеціалістів для навчання в Центрі, а також обміну досвідом.


    Учбово-тренувальний центр дозволяє:
  • здійснювати підготовку та підтримання кваліфікації ремонтного та оперативного персоналу вітчизняних та зарубіжних АЕС із реакторами типу ВВЕР-1000 (В-320);
  • використовувати повномасштабний тренажер Центру в якості полігону для оптимізації існуючих та відпрацювання нових ремонтних технологій під час сертифікації заводами-виробниками нового обладнання, устаткування, пристосувань та засобів захисту з подальшим навчанням відповідних категорій персоналу.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Єврокомісія доправила 4 тренажери, промислові та офісні меблі, комп’ютерну та проекційну техніку, а також інше обладнання для 22 навчальних лабораторій на суму 12,87 млн євро. Україна оцінює повну вартість своєї частини проекту в 0,5 млрд грн.




ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Плановий термін введення об’єкта в експлуатацію – перша половина 2018 року. До основних інвестиційних проектів Компанії також належать «Спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива», «Розбудова Южно-Українського енергетичного комплексу», «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС. Введення гідроагрегатів № 3-6» та проект «Енергетичний міст «Україна – ЄС». Детальніше про них – у наступних підрозділах даного Звіту.

СПОРУДЖЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА

ОПИС ПРОЕКТУ

Спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) забезпечить Компанію власними потужностями для тривалого та безпечного зберігання в Україні відпрацьованого палива компаній «ТВЕЛ» та Westinghouse. З часу ініціювання проекту ЦСВЯП (2005 рік) і до сьогодні Україна витратила близько 2 млрд дол. США на вивезення ВЯП до Російської Федерації на тимчасове зберігання.

Будівництво ЦСВЯП відбувається у Чорнобильській зоні відчуження. 10 % від загальної вартості проекту передбачено спрямувати на розвиток інфраструктури населених пунктів, які розташовані в прилеглих до зони відчуження ЧАЕС, Іванківському та Поліському районах Київської області. Це близько 3,7 млрд грн, що дадуть змогу оновити інфраструктуру районів, створити в них нові робочі місця і поступово розпочати процес повернення зони відчуження ЧАЕС до загальногосподарського використання.

ДЛЯ БУДІВНИЦТВА КОНТЕЙНЕРІВ ЦСВЯП БУДЕ ВИКОРИСТАНА УНІКАЛЬНА ДВОХБАР’ЄРНА ТЕХНОЛОГІЯ КОМПАНІЇ HOLTEC INTERNATIONAL.

Для проекту ЦСВЯП було обрано технологію із подвійною стінкою контейнерів. Така двохбар’єрна технологія є унікальною і була розроблена компанією Holtec International (США) спеціально для України, відповідно до сучасних національних нормативних вимог щодо зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП). Holtec International за рівнем оснащеності виробничих потужностей є одним з лідерів на світовому ринку послуг із забезпечення зберігання відпрацьованого ядерного палива. Американська компанія, за контрактом з ДП «НАЕК «Енергоатом», здійснює постачання спеціального устаткування для сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива та його транспортування, а також постачання відповідних технологій, що будуть застосовані на енергоблоках АЕС під час перевезення ВЯП з атомних електростанцій до ЦСВЯП, а також у самому сховищі.

МЕТА ПРОЕКТУ

Удосконалення системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних АЕС з метою посилення енергетичної безпеки України шляхом спорудження власних потужностей для тривалого зберігання ВЯП за концепцією «відкладеного рішення».

ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ


    Реалізація проекту ЦСВЯП дозволить:
  • заощадити значні кошти державного підприємства (відмова від послуг РФ щодо зберігання та переробки ядерного палива);
  • створити нові робочі місця (близько 164 осіб, серед них і персонал, що вивільнився з Чорнобильської АЕС);
  • залучити позабюджетні кошти на будівництво об’єктів соціального призначення (за рахунок відрахувань 10 % від кошторисної вартості проекту ЦСВЯП);
  • повернути до господарської діяльності частину Чорнобильської зони відчуження.

ЩО ЗРОБЛЕНО СТАНОМ НА КІНЕЦЬ 2017 РОКУ


    Протягом 2017 року:
  • Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв розпорядження від 05.10.2016 № 721-р «Про вилучення та надання земельних ділянок у постійне користування із зміною цільового призначення»;
  • КМУ прийняв розпорядження від 07.06.2017 № 380-р «Про затвердження проекту «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій»;
  • державна екологічна експертиза за матеріалами ОВНС, що була виконана Мінприроди України, надала позитивний висновок щодо будівництва ЦСВЯП від 10.05.2017 № 7-03/12-98/10-17;
  • Державна інспекція ядерного регулювання України надала ліцензію від 29.06.2017 № ЕО 001060 на будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки ЦСВЯП;
  • 10 листопада 2017 року розпочались основні будівельні роботи;
  • Міністерство фінансів України, ДП «НАЕК «Енергоатом», Корпорація зарубіжних приватних інвестицій (OPIC) і Central Storage Safety Project Trust підписали угоди про залучення 250 млн дол. США на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива 21.12.2017;
  • триває будівництво під’їзної залізничної колії до майданчика ЦСВЯП;
  • тривають будівельні роботи на майданчику будівництва ЦСВЯП.

    Реалізація проекту будівництва ЦСВЯП станом на кінець 2017 року:
  • 10 листопада 2017 року розпочались основні будівельні роботи;
  • Міністерство фінансів України, ДП «НАЕК «Енергоатом», Корпорація зарубіжних приватних інвестицій (OPIC) і Central Storage Safety Project Trust підписали угоди про залучення 250 млн дол. США на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива 21.12.2017;
  • триває будівництво під’їзної залізничної колії до майданчика ЦСВЯП;
  • тривають будівельні роботи на майданчику будівництва ЦСВЯП.


ВАРТІСТЬ І ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Вартість реалізації проекту ЦСВЯП визначено у проекті будівництва сховища, що затверджений розпорядженням КМУ від 07.06.2017 № 380-р. Ця сума складає 37,22 млрд грн. Зокрема 4,76 млрд грн необхідно для спорудження та введення в експлуатацію першого пускового комплексу сховища, що дозволить розпочати його експлуатацію. Джерелами фінансування є тариф та кредитні кошти. Компанія відпрацьовує механізми залучення коштів американського фондового ринку для фінансування спорудження в Україні ЦСВЯП, які передбачають надання урядових гарантій.

ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

До 2065 року, зокрема перший пусковий комплекс мають збудувати у 2019 році. У рамках першого пускового комплексу на майданчику ЦСВЯП буде збудовано всю необхідну інфраструктуру та встановлено 4 системи зберігання ВЯП.

ПЛАНИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ


    2018 р.:
  • завершення будівництва під'їзної залізничної колії та прийняття її в експлуатацію;
  • виготовлення та постачання в Україну пілотних систем зберігання ВЯП Holtec International;
  • індивідуальні випробування устаткування ЦСВЯП на майданчиках АЕС.

    2019-2020 рр.:
  • завершення основних будівельних робіт ЦСВЯП;
  • комплексні випробування, прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва;
  • встановлення «пілотних» систем зберігання ВЯП на майданчику ЦСВЯП;
  • приймання ЦСВЯП в дослідно-промислову експлуатацію;
  • приймання ЦСВЯП у постійну експлуатацію згідно з діючим законодавством України.

РОЗБУДОВА ЮЖНО-УКРАЇНСЬКОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

До складу Южно-Українського енергокомплексу входять: Южно-Українська АЕС (3 атомних блоки ВВЕР-1000), Ташлицька ГАЕС (2 введених в експлуатацію гідроагрегати проектною потужністю 151 МВт в генераторному режимі кожний, ще 4 – в процесі будівництва) та Олександрівська ГЕС(2 гідроагрегати встановленою потужністю по 11,5 МВт). Ідея будівництва гідрокомплексу у такому складі належить харківському проектному інституту «Укргідропроект» і полягає в забезпеченні раціонального використання протягом доби наявних гідроенергетичних ресурсів р. Південний Буг. У технологічній схемі ГАЕС використовуються зворотні гідроагрегати, яким властиві функції високооборотних гідротурбін і потужних насосів. Ташлицька ГАЕС виконує провідну роль в системі гідрокомплексу, є своєрідним водним акумулятором. Піднята у верхнє водосховище вода у будь-який час може бути використана для виробництва пікової електроенергії, а під час зменшення споживання електроенергії в системі гідроагрегати, використовуючи надлишкову енергію енергомережі, піднімають воду у верхнє водосховище.


Об’єднання трьох електростанцій дозволяє ефективно використовувати встановлені потужності протягом доби та регулювати добові перепади між виробництвом і споживанням електричної енергії.

Реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС17



ОПИС ПРОЕКТУ

Будівництво п’яти бризкальних басейнів та насосної станції на Ташлицькому водосховищі-охолоджувачі для забезпечення роботи 1-3 блоків Южно-Української АЕС.



МЕТА ПРОЕКТУ

Комплексна реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС для зняття обмежень виробництва електроенергії через високу температуру циркуляційної води протягом літнього періоду та збільшення відпуску електроенергії.

ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ

Збільшення середньорічного виробництва електроенергії на 700 млн кВт·год без будівництва нових генеруючих потужностей.

ЩО ЗРОБЛЕНО СТАНОМ НА КІНЕЦЬ 2017 РОКУ

У зв’язку із додатковими обсягами робіт та змінами у кошторисній частині, ВАТ «ХІЕП» відкоригувало проектну документацію. Проект передано на проведення експертизи до ДП «Укрдержекспертиза». Завершено будівельно-монтажні роботи на двох бризкальних басейнах (№ 1, 2), підготовлений котлован та виконана бетонна основа під фундамент насосної станції.



ВАРТІСТЬ

Затверджена кошторисна вартість проекту становить 986,4 млн грн (з ПДВ). В 2017 році профінансовано 510,1 млн грн; освоєно – 454,5 млн грн.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Тариф НАЕК «Енергоатом» на відпуск електроенергії.

ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Період реалізації проекту – 2005-2020 роки (за умови введення в експлуатацію І пускового комплексу у грудні 2018 року).

ПЛАНИ НА 2018 РІК

  • успішно пройти державну експертизу відкоригованого проекту;
  • перезатвердити відкоригований проект (рівень КМУ);
  • завершити будівельні роботи та монтаж обладнання 1-го пускового комплексу.

Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС. Введення гідроагрегатів № 3-6


ОПИС ПРОЕКТУ

Ташлицька ГАЕС18 призначена для покриття пікових навантажень у південно-західній частині об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України, а також для забезпечення надійного базисного режиму роботи ЮУАЕС. У зв’язку із загальним збільшенням споживання електроенергії, з кожним роком все більш гостро постає проблема дефіциту високоманеврених генеруючих потужностей. Незбалансована структура генеруючих потужностей ОЕС України зі значним переважанням базових потужностей (АЕС), а також відсутність маневруючих станцій викликають великі труднощі в регулюванні добового графіка навантаження, нічних провалів енергоспоживання, забезпеченні аварійних і частотних резервів, а також призводить до зниження стійкості та надійності роботи ОЕС України в цілому.


    Основні технічні аргументи щодо введення Ташлицької ГАЕС у експлуатацію:
  • виробництво електроенергії для покриття піків (вечірніх і ранкових) у графіку регулюючого енергоспоживання з використаннм дешевшої надлишкової нічної електроенергії;
  • заміна потужності блоків ТЕС під час регулювання навантаження, що дозволяє експлуатувати теплові станції на максимальній потужності з економією витрат на паливо;
  • споживання надмірної енергії в нічний час, вирівнювання графіка навантажень;
  • зменшення витрат на обслуговування ТЕС, які експлуатуються з постійним навантаженням, підвищення надійності їх експлуатації.

МЕТА ПРОЕКТУ

Основна задача Проекту – покриття пікових навантажень, заповнення нічних «провалів» у об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України і створення аварійного резерву швидкодіючих потужностей в Південному регіоні України, зокрема для Южно-Української АЕС, що має суттєву нерівномірність добового графіку навантажень.

ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ

Проектом передбачене поетапне введення 6 гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС загальною встановленою потужністю 906 МВт. Введення гідроагрегатів № 4-6 (потужністю в турбінному режимі 453 МВт та насосному режимі – 648 МВт) дозволить отримати щорічний виробіток електроенергії близько 585 млн кВт·год, та при енергоспоживанні надлишкової електроенергії в нічному провалі – близько 800 млн кВт·год. До того ж реалізація проекту забезпечить додатковий аварійний резерв електропостачання для власних потреб Южно-Української АЕС.



ЩО ЗРОБЛЕНО СТАНОМ НА КІНЕЦЬ 2017 РОКУ

Розроблено та погоджено «Заяву про наміри підвищення нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м».

Згідно з чинними нормами, правилами та стандартами України розроблено ОВНС «Підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 20,7 м». Підготовано та узгоджено з генеральним проектувальником «Заяву про екологічні наслідки діяльності щодо підвищення нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища р. Південний Буг до позначки +20,7 м в рамках реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС».

Проведено громадські обговорення в містах та населених пунктах «зони впливу» з розгляду питань підняття рівня Олександрівського водосховища та щодо матеріалів з ОВНС19.

Для пускового комплексу гідроагрегату № 3 здійснено підняття рівня води в Олександрівському водосховищі до відмітки 16,0 м, змонтовано гідравлічну турбіну, виготовлено та поставлено генератор-двигун. Готовність пускового комплексу складає близько 43 %.

ПАТ «Укргідропроект» відкориговано проект «Завершення будівництва ТГАЕС. Введення гідроагрегатів № 3-6». Отримано позитивний висновок державної експертизи, затвердження проекту на рівні КМУ очікується у першому півріччі 2018 року.

ВАРТІСТЬ

Затверджена кошторисна вартість проекту становить 3 377,3 млн грн (з ПДВ). Відкоригована кошторисна вартість – 14 254,4 млн грн (з ПДВ). У 2017 році профінансовано 144,3 млн грн, освоєно 82,2 млн грн.

ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Період реалізації проекту – 2005-2023 рр. Тривалість будівництва становить 60 місяців (включно з 3 місяцями підготовчого періоду).

ПЛАН НА СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД

  • 2018 рік: перезатвердження проекту, закупівля послуг та обладнання;
  • 2020 рік: введення гідроагреату № 3;
  • 2021 рік: перенесення відсічної дамби;
  • 2022 рік: введення гідроагрегату № 4;
  • 2023 рік: введення гідроагрегату № 5-6.

ПРОЕКТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»

ОПИС ПРОЕКТУ

Проект є пілотним і стане першим кроком для стратегічної синхронізації енергетичної системи України з системою ЄС. Це значний крок України у напрямку інтеграції її енергосистеми в Європейську енергетичну мережу. Передбачено залучення коштів на добудову енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС за рахунок експорту електроенергії з енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС до країн ЄС. Енергоблок № 2 Хмельницької АЕС планують відімкнути від Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС). Після цього експорт електроенергії здійснюватимуть за 2 напрямками: через поновлену лінію електропередач 750 кВ на Жешув (Польща), а також через діючу лінію на підстанцію Альбертирша (Угорщина) після модернізації підстанції «Західноукраїнської».



МЕТА ПРОЕКТУ

Експорт української електроенергії. Забезпечення енергетичної незалежності України. Створення умов для інтеграції ОЕС України до європейської енергосистеми ENTSO-E20 за рахунок забезпечення експорту електроенергії з енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС до країн ЄС, а також створення на цій підставі механізму фінансового забезпечення розвитку генеруючих потужностей атомної енергетики.

ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ

Завдяки реалізації проекту ДП «НАЕК «Енергоатом» зможе вийти на енергетичний ринок ЄС, що буде першим кроком до інтеграції об’єднаної енергетичної системи України у європейську мережу системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E.

Довгостроковий контракт на експорт електроенергії з блоку № 2 Хмельницької АЕС слугуватиме фінансовим інструментом (заставою) для отримання кредитних коштів без суверенних гарантій і, як наслідок, ресурсом для добудови третього та четвертого блоків. Проект дасть змогу додати 1 000 МВт атомної електроенергії до існуючого експортного потенціалу Бурштинського острову, який на сьогодні забезпечується винятково тепловою генерацією (550 МВт).

У проекті враховано технічне рішення, щоб запобігти так званим «блекаутам». Саме за рахунок виділення енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС для роботи в системі ENTSO-Е проект «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» забезпечить джерело резервного електропостачання на вітчизняному майданчику з безпрецедентною потужністю і можливостями європейської енергосистеми. Наявність такого незалежного джерела електропостачання значно підвищує безпеку як ХАЕС (у разі втрати власного електропостачання), так i української енергосистеми та європейської енергосистеми в цілому (у разі «особливої» аварії).

ЩО ЗРОБЛЕНО СТАНОМ НА КІНЕЦЬ 2017 РОКУ

До зони відповідальності НАЕК «Енергоатом» належать модернізація енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС та перепідключення його до Бурштинського острову, а також забезпечення резерву власних потреб енергоблоку № 2 під час роботи на енергосистему ENTSO-E.

Протоколом засідання секції «Електроенергетика» науково-технічної ради Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 31.08.2017 було погоджено принципову схему підключення блоку № 2 Хмельницької АЕС до європейської енергосистеми в рамках реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна – ЄС».

У 2017 РОЦІ ПОГОДЖЕНО СХЕМУ ПІДКЛЮЧЕННЯ БЛОКУ № 2 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ ENTSO-Е.

ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснює конкретні кроки до побудови енергетичного хаба на кордоні з ЄС. Зокрема проведено роботу щодо підготовки завдання на проектування та узгодження організаційних питань з розробки комплексних технічних проектів щодо реконструкції загальностанційного розподільчого пристрою 750 кВ Хмельницької АЕС.

Створено міжнародний Консорціум з реалізації проекту, до якого увійшли компанії Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia International S.r.l. та EDF Trading Limited. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України отримало пропозиції щодо державно-приватного партнерства за цим проектом. Наступним кроком стане проведення (відповідно до українського законодавства) конкурсу з визначення приватного партнера та укладання договору (очікується у 2018 році). Механізм державно-приватного партнерства розповсюджується на розширення Бурштинського острову за рахунок включення у нього енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС, підстанції 750/330 кВ «Західноукраїнська» та міждержавної електричної мережі ПЛ-750 кВ «Хмельницька АЕС – Жешув (Польща)». Відтак на стороні державного партнера у проект буде залучено щонайменше два державних підприємства – НАЕК «Енергоатом» та НЕК «Укренерго».

ВАРТІСТЬ

Попередня оцінка вартості виконання зазначених робіт складає 47 млн євро. З них модернізація енергоблока № 2 Хмельницької АЕС та перепідключення його до Бурштинського острову (за попередньою оцінкою) складають 16 млн євро та 31 млн євро відповідно. Орієнтовна вартість проекту в цілому – 1,4 млрд грн.

0 МЛН ЄВРО СКЛАДАЄ ПОПЕРЕДНЯ ОЦІНКА ВАРТОСТІ ПРОЕКТУ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС».

ПЛАНИ НА 2018 РІК ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ

Основні завдання ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2018 рік

ВИКОНАТИ ЗАПЛАНОВАНІ НА 2018 РІК ЗАХОДИ КОМПЛЕКСНОЇ (ЗВЕДЕНОЇ) ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ.

ВИКОНАТИ ЗАПЛАНОВАНІ ОБСЯГИ РОБІТ З МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕНЕРГОБЛОКІВ ЗАЕС-4, РАЕС-3, ХАЕС-1 ТА ЮУАЕС-3.

ВИКОНАТИ ЗАПЛАНОВАНІ НА 2018 РІК ЗАХОДИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС».

ЗАКОНОДАВЧО ВРЕГУЛЮВАТИ ПИТАННЯ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ ТА СПОРУДЖЕННЯ ЕНЕРГОБЛОКІВ № 3, 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС.

ЗАТВЕРДИТИ ТА РЕАЛІЗУВАТИ ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ «СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (СЕС) «СОНЕЧКО-1» НА ДІЛЯНЦІ В РАЙОНІ ВОДОЙМИ-ОХОЛОДЖУВАЧА ВП «ЗАПОРІЗЬКА АЕС», А ТАКОЖ ЗДІЙСНИТИ ПРОЕКТУВАННЯ АНАЛОГІЧНИХ СЕС НА ЮЖНО-УКРАЇНСЬКІЙ ТА ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ АЕС.

УСПІШНО ЗАВЕРШИТИ ПРОМИСЛОВО-ДОСЛІДНУ ЕКСПЛУАТАЦІЮ КОМПЛЕКСІВ З ПЕРЕРОБКИ РАВ НА ВП «ЗАПОРІЗЬКА АЕС» І ВП «РІВНЕНСЬКА АЕС» ТА ВВЕСТИ ДАНІ ОБ’ЄКТИ У ПРОМИСЛОВУ ЕКСПЛУАТАЦІЮ.

ЗДІЙСНИТИ ПІДКЛЮЧЕННЯ ВІДКРИТОГО РОЗПОДІЛЬЧОГО ПРИСТРОЮ (ВРП)-750 КВ ВП «ЗАПОРІЗЬКОЇ АЕС» ДО ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ 750-КВ «ЗАПОРІЗЬКА-КАХОВСЬКА» ТА ВВЕСТИ ОБ’ЄКТ У ПРОМИСЛОВУ ЕКСПЛУАТАЦІЮ.

ВВЕСТИ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ДВА ОБ’ЄКТИ ЗА НАПРЯМОМ «ДОБУДОВА ЗАПОРІЗЬКОЇ АЕС В ЦІЛОМУ», А САМЕ: «УЧБОВО-ТРЕНУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОРПУС «Г» ТА ГАЗОВИЙ КОРПУС.

ПРОДОВЖИТИ РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЕКТУ «СПОРУДЖЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА» В ЧАСТИНІ ПОСТАВОК ДО УКРАЇНИ ПІЛОТНИХ СИСТЕМ ЗБЕРІГАННЯ ВЯП HOLTEC INTERNATIONAL, ДОБУДОВУВАННЯ ТА ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ПІД’ЇЗНОЇ ЗАЛІЗНИЧНОЇ КОЛІЇ ВІД ЗАЛІЗНИЧНОЇ ГІЛКИ «ВІЛЬЧА-ЯНІВ» ДО МАЙДАНЧИКА БУДІВНИЦТВА ЦСВЯП, А ТАКОЖ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВИПРОБУВАНЬ УСТАТКУВАННЯ ЦСВЯП НА МАЙДАНЧИКАХ АЕС.

    У РАМКАХ РОЗБУДОВИ ЮЖНО-УКРАЇНСЬКОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЗАПЛАНОВАНО:
  • УСПІШНО ПРОЙТИ ДЕРЖАВНУ ЕКСПЕРТИЗУ ВІДКОРИГОВАНОГО ПРОЕКТУ «РЕКОНСТРУКЦІЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ. РОБОТА 1-3 БЛОКІВ НА ТАШЛИЦЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ ТА БРИЗКАЛЬНИХ БАСЕЙНАХ ЮУАЕС»;
  • ПЕРЕЗАТВЕРДИТИ ВІДКОРИГОВАНІ ПРОЕКТИ (РІВЕНЬ КМУ) «ЗАВЕРШЕННЯ БУДІВНИЦТВА ТГАЕС. ВВЕДЕННЯ ГІДРОАГРЕГАТІВ № 3-6» ТА «РЕКОНСТРУКЦІЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ. РОБОТА 1-3 БЛОКІВ НА ТАШЛИЦЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ ТА БРИЗКАЛЬНИХ БАСЕЙНАХ ЮУАЕС»;
  • ЗАВЕРШИТИ ЗБИРАННЯ ГЕНЕРАТОРА-ДВИГУНА ГІДРОАГРЕГАТУ № 3 ТАШЛИЦЬКОЇ ГАЕС;
  • ПОБУДУВАТИ НАСОСНУ СТАНЦІЮ ТА ЗАВЕРШИТИ БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ, МОНТАЖ ОБЛАДНАННЯ (1-ГО ПУСКОВОГО КОМПЛЕКСУ) 1-ОЇ ЧЕРГИ РЕКОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ЮУАЕС.